Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2001 №07 Сторінка 11

(Перченя)
Журнал Перець 2001 №07 Сторінка 11 - Перченя. в для дітей В одному лісі внадився лов убивати звірів. Дуже зажерливий він був. З кожним днем зві-І рини ставало все менше й менше. І тоді мешканці лісу зібра-і лися разом і пішли до лева: О повелителю! Не вбивай усіх. Краще ми самі будемо щоранку приводити одного з нас. А решту не чіпай. Гаразд. погодився лев. Так мені ще краще. Не тре-і ба буде за вами ганятися. А звірі щодня збиралися і кидали жереб: кого лев має з’їсти. Спочатку не стало антило-, І пи, потім гієни. А на третій день І до повелителя лісу мали вести тушканчика. І Друзі, звернувся він до Сторінка для дітей Казка народу хауса (Африка) звірів. Аби вам ніг не трудити, давайте я сам піду до лева. Правильна думка, погодилися вони і розійшлися. А тушканчик потюпав до своєї нори, уклався на сухій травичці та й заснув. І спав спокійнісінько до самого обіду, аж доки не почув ревіння лева. Бо той чека свій сніданок, але так і не дочекався. Голодний і презлющий кинувся він шукати звірів. А тушканчик потягнувся, позіхнув та й поліз на високе дерево, що росло біля його нори. Аж тут і лев підбігає. Що трапилося? Ти чому ревеш? запитує його тушканчик з верхівки дерева. -чекав па Як «чому»? Я вже піпдпя чскіїкі, коли мені ЛІІІрі приведуть когось па спідвпок, а їх пе-МПС II ІІОМІІС. Воші мили привести мене! ХИЖО тушкіїпчик. Тик чого ж ти том сидиш?! Ану мерщій плинь! Я буду тебе з'їдотиі Бо від голоду вже ЖИВІТ до сіпши прилип. Хоч з тебе й наїдку мало... Я теж так подумав, закивав головою тушканчик. Тому, коли йшов до тебе, захопив ще й чималеньке барильце меду. Ллє мене перестрів інший лев…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"