Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2001 №12 Сторінка 4

(Друже Перче)
Журнал Перець 2001 №12 Сторінка 4 - Друже Перче. Мал. Олексія КОХАНА помилках вчимося У нашому будинку банк відкрили. Прямо у дворі. В колишньому дитсадочку. І на дверях написали: «Тисяча процентів річних». Як прочитав я це, в очах у мене бісики застрибали. Оце, думаю, підйом! У десять разів свої заощадження збільшу. Відніс я все, що мав. Навіть у родичів позичив. І став із нетерпінням чекати кінця року. Приходжу по свої проценти, а там дивляться на мене з подивом: Який банк?! Які банківські службовці?! Та всі вони давно за кордоном передовий досвід вивчають. Ви краще вкладіть гроші в нашу справу мільйонером станете. Яку таку справу? цікавлюсь. А тут недалеко, у сусідньому дворі, геологи золото знайшли. Найвищої проби три дев’ятки. Ось вам документи, ось свідчення геологів. Треба трохи грошей на техніку, щоб те золото добувати. Тому продаємо акції. Купіть не пожалкуєте. На дивідендах житимете до кінця днів своїх, як сир у маслі! Немає в мене грошей, кажу. Всі в банк вклав. А ви позичте. Кредит візьміть під заставу. Квартиру маєте? Квартира чудова застава. Ми вам протекцію складемо. Тут поблизу нотаріус живе, не дивлячись документи оформляє. І зовсім недорого... Справді, нотаріус виявився дуже милою людино-ю. Потім, коли мене виселяли з квартири за неповернення кредиту, він люб’язно допомагав перевозити речі до знайомих. «Нічого, заспокоював себе я, несучи коштовності покійної бабусі до ломбарду. На помилках вчимося! Зате тепер ніхто мене не обдурить!» І коли циганка, що зустрілася по дорозі, пообіцяла розповісти все про мою долю, я так прямо і запитав її’: Чи довго мене ще дуритимуть? Дай я потримаю твої…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"