Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2002 №10 Сторінка 4

(Друже Перче)
Журнал Перець 2002 №10 Сторінка 4 - Друже Перче. Валерій ЧМИРЬОВ (тема Анатолія Васлинека) Он сусідів уже втретє грабують! А у тебе, невдахи, і красти нема чого... НАШ ТеГідалаад ний Се 1ОВМИК АБСУРД усе те, чого ми не можемо збагнути. АВТОРИТЕТ те, що ми намагаємося завоювати у тих, кого і в гріш не ставимо. АВТОРІ ІАОТ те, іі)о допомагає нетверезій людині дістатися додому навіть у відключеному стані. АМОРАЛЬНІСТЬ це те, що ми вголос засуджуємо, а подумки смакуємо. АПТЕКА місце, де купують будь-які ліки, крім тих, які потрібні. АРГУМЕНТ міцний вислів, кулак, пістолет або інший доказ нашої правоти. АХІНЕЯ твердження, які не збігаються з нашими. Склав Ю. ТИМЧУК. Олексій КОХАН (тема Миколи Босака) Петренку, де це ти був? Де був, де був. Пиво пив!.. А. КОЗІЙ. ' ж ' , ; ті г- г г Щодня я їжджу тролейбусом двадцять сьомим від метро «Шулявська» до Троєщини. Через кожні дві-три зупинки заходить у салон група контролерів. Тільки вийшли, заходять інші. Не встиг пасажир витягти гроші з кишені, контроле-іХ Ри ту же вимагають штраф. Не дай Боже якась бабуся Щ забуде дома пенсійне посвідчення негайно оштрафують! Зайшла я в тролейбус, простягаю кондукторові гривню на два талони. Кондуктору не сподобалась ця моя купюра, каже, що гривня десь трохи надірвана і заклеєна м. Київ. тут контролери: «Ваш квиток»? Як я не пояснювала, що ми з кондуктором розбираємося з цією купюрою, контролери слухати не захотіли зажадали штрафу! Повели Ц щ мене в диспетчерську, лаяли останніми словами, погро-жували. Поки заплатила. Я переживу, звичайно, втрату р десятки. Але чому наші законослухняні громадяни ста- рц Щ ють об'єктами знущання ось таких хамів? Ц При всій складності і важкості українського характеру, вважалося, що він все-таки легший за одну відому важку річ, яка є символом тягарів. Тільки не треба вгадувати, що це. Ви, панове, не на вітчизняному телебаченні, де з ранку до ночі тільки те й роблять, що вгадують та розпитують. Наша розповідь не має нічого спільного ні з вікторинами, ні з інтерв’ю, як би вони там не називалися. У нас кореспонденція про помітні, істотні, суттєві здвиги в українському світі, в економічному житті. Відразу скажу: у бік полегшення. Чуєте? Полегшення. Отож жодної загадки, жодної головоломки. Наш, український характер таки важчий за... гирю (зауважу: будь-якої ваги). Пишу «гиря», а самому якось дивно з того порівняння! Звісно, звідки взятися у нас легкій ментальності, якщо вона, бідна, ще за часів втечі братів з-під Азова схирлявіла. А коли Байду у Стамбулі за ребро повісили, все остаточно прояснилося. І ось маємо: навіть шмат заліза, що йде на гирю, і то легше. Зрештою, не будемо від того тужити. Маємо ще кілька прикладів нашої унікальності й непересічності. Навіть обходячи осторонь співи. У нас, наприклад, здавна найвища освіта, найчорніша земля... Або ось новинка маємо найкоротший метр. У це…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"