Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2002 №01 Сторінка 2

(Фрази)
Журнал Перець 2002 №01 Сторінка 2 - Фрази. І як же час той рідна нене! Летить, бодай він був здоров, Ще й не оглянувсь я, а в мене Заювілеїлося знов. IV II III Нікому нас не розсварити (А це велика благодать!), Нам є про що поговорити. От хоч би й отаке узять. Звалилися недуги модні... Узяти хоч би той же стрес. А що ми бачимо сьогодні? На нас, мов кара із небес. Тож нам громадою всією Його належить берегти. Щоб до нового ювілею Дійти і далі, далі йти. То що, з досади та розпуки Нам, дорогий читачу мій, В зневірі опускати руки Й заводити за упокій? Скажу не просто на утіху: Як палиці побитий пес Боїться, так боїться сміху Все зле, у тім числі і стрес. Притьма наскакує у сказі На тебе, наче лютий звір. І наплювать йому, заразі. На те, жебрак ти чи банкір... Він був надією моєю. Він підпирав мене плечем; Удвох до цього ювілею Ішли ми з другом-читачем. Мовляв, не буде, браття, діла, Все робиться не до ладу. Біда зусібіч нас обсіла і кличе ще й нову біду. І це не все! Раніш, бувало. Як з діда-прадіда велось. Нам нерви, настрій нам псувало Щось те чи се, чи інше щось. Набачишся усього того. Наслухаєшся хай їм грець! І вже здається: некрологом Слід запасатись: це кінець!.. Так без ухвал та циркулярів (Що, зокрема, відзначить рад) Я зі звичайних ювілярів У вищий перейшов розряд... В житті буває усіляко. А що вже нинішнє життя То, звісно, не коржі із маком: Не все у ньому до пуття. В погоні за прудким прогресом (Ще й у часи перехідні!) Ми ніс у ніс із клятим стресом Стикаємося день при дні. Ні!.. Хай то явна чи уявна Напосідається напасть, Є проти цього штука славна. Яка в обиду нас не дасть. Недаром з роду і…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"