Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2002 №05 Сторінка 9

(Вітаємо ювілярів, Гуморески, Друже Перче)
Журнал Перець 2002 №05 Сторінка 9 - Вітаємо ювілярів, Гуморески, Друже Перче. Анатолій ВАСИЛЕНКО Кому ритуальні послуги? ітаемо юбіляра НАШОМУ ОДНОПЕРЧАНИНОВі, письменникові-гумористові, лауреатові премії ім. Остапа Вишні ІВАНУ ЙОСИПОВИЧУ СОЧИВЦЮ - 85 У славну ювілейну днину цю Вітання шлють сердечні Сочивцю Знайомі, друзі, читачі: а з ними І ми, одноперчани-повратими. і Є вивши чотири пальці. Грек, хоч і дещо злякано, похитав на знак згоди головою і кинувся до шинквасу. Зливши чотири чарки в склянку, Федько перехилив і випив горілку, що надто відганяла анисом. Він занюхав білим хлібцем і взявся до закуски. Опасистий грек і той, що з газетою, одночасно вражені побаченим, захоплено дивилися на новачка, з чого Федько порадів і навіть запишався: «Ага, Платони й Сократи! Ще такого не бачили? Та я вам ще й не таке покажу!» Подай ще дві порції! ?ліи адввд Вибір випав на Грецію. Чому? А тому, що хоч і туманно вже, але в пам’яті Федька засіло щось про цю країну з шкільних років. Греція чи Еллада це Середземномор’я, це місце високої стародавньої культури. Тут мі-I фічні боги й богині, видатні філософи й по-I ети, олімпійські ігри, Олександр Македонсь-I кий всього не збагнеш. І От Федько Смик і поїхав. Полетів тобто. А І польоту того сів у м’ягке крісло, переку- сив з рук стюардеси-красуні, задрімав після І бокальчика коньячку і вже тобі Афіни. Зі І своїм славнозвіс- I ним Акрополем. І Та Смик з са-I мого прильоту не І зацікавився ні сто-Ілицею Греції, ні І відомими Салоні-I ками. Це відкла-Ілося на потім. І Його не цікавили І місця, де нашого І брата аж кишить, де ти можеш ли- I шитися непоміченим. Ще вдома хтось йому І нараяв тихе й екзотичне містечко Греції І Нафпліон, що лежить між горами й пляжа-I ми Егейського моря. Де безліч приїжджого І люду і безліч таверн. І Доки взгір’ями й низинами їхали автобу- сом до Нафпліону, Федька мучила думка: «Ну І чому це, як якийсь філософ Платон чи Сок-I рат, то неодмінно грек? Чому, як поет зі сві-Ітовим іменем, то грек? Чому, як полково-I дець незрівнянний, то грек? Чому, як слово І якесь чуже в нашій мові, то грецьке? Чому, І нарешті, якийсь Попандопало в нашій коме-I дії «Весілля в Малинівці», теж грек?» І Та ось Смик гарненько й швидко влашту-I вався в готелі. І не в якійсь там односпальній кімнатці, як десь у нашій Білій Церкві, а в І апартаментах. З усіма зручностями. Та не си-Ідіти ж тут, коли ось поруч море, пляжний І пісочок і... І Але до пляжу Федько не дійшов, бо ніби І спіткнувся об першу ж таверну, чимось схо- жу на наші колишні забігайлівки. Кімнатка, модерний буфет із безліччю пляшок, під тентом пластикові столики й стільці. І господар опасистий грек, що, як павук на муху, ча-I тує на відвідувача. їх у нього поки один. І І той ніби задрімав із газетою. І Федько ледь зробив крок до столика, як І господар мало не в обійми вхопив його, під-I…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"