Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2004 №11 Сторінка 4

(Друже Перче, Гуморески)
Перець 2004 №11 Сторінка 4 - Друже Перче, Гуморески. . Коли розгортаєш дві різні газети, -і'г або переглядаєш два різних телеканали, х 0'3Аг то виявляється, що в одному засобі масо-Є У во* інформації, образно кажучи, один і той XV же предмет чорний, а в другому білий. Ще гірше, коли в ЗМІ різних регіонів своя правда. Кажуть, хто платить, той і музику замовляє. Тоді ті писарчуки, які готові «танцювати» під будь-яку музику, нехай не називають себе «четвертою владою». Папір усе стерпить. Та чи довго будуть терпіти брехню читачі і глядачі. Іван БАБУРЕНКО. м. Слов’янськ .'(енецької області. їм Шефе! Ми вже обробили двісті відсотків бюлетенів! Уеря бецме рад Ь в ІЇ юв ІЇае Що означає прийти до Європи? Прийти до себе, адже центр Європи в нас. Флоріан БОДНАР. Анатолій ВАСИЛЕНКО Бувайте, хлопці, я пішов! НЕСПОДІВАНІ ДУМКИ Вибори - це торжество арифметики на кризі філософії. У Треба, щоб у державі панувала демократія, але у сім 7 мусить бути порядок. У Наш бруд, недбальство, лихослів’я і пияцтво - це не дикість, це така культура. Валерій МАРУГА. м. Луцьк. Коли я побачив цей клаптик паперу на дверях нашого під’їзду, подумав: «Хоч раз нормальне оголошення почепили!» То, було, людей все лякали: «Не сплатите за комунальні послуги житимете, як пінгвіни. Відключимо гарячу воду. А опалення буде таке, що спатимете у валянках. ЖЕК-134». Правда, тільки діда Ти-моху не налякали. Тьху, сказав він, на вас чотири з половиною рази. Я і у липні у валянках сплю... під ватяною ковдрою. Щоб комарі не кусали. Ви просто не знаєте, які у нас комарі. Я не про величину кажу. Комарі, як комарі ну, може, трішки менші за ворон. І поки що не каркають... А живуть у будинку навіть взимку. Про це у під’їзді теж оголошення було. Мовляв, у підвалі сиро стало, бо трубу колись прорвало. Чи залатали ту трубу чи ні не написали. А комарі щоночі в кімнатах ескадрильями літають. Наче «Мессершмід-ти». «Дз-з-з! Дз-з-з!» Зеніток на них нема! Або, пам’ятаю, таке оголошення пришпан-дьорили: «У суботу усім бути вдома. Санепідемстанція проводитиме травлю тарганів разом із жильцями». І багато ще можна було б про такі оголошення розбалакувати. Мене ж заінтригувало оце найостанніше: «Шановні друзі! Учбова перукарня професійно-технічного училища № 3 запрошує вас скористатися нашими послугами. Чоловіків нашого мікрорайону підстригаємо безплатно...» Прочитав я те оголошення, прийшов додому, глянув у дзеркало і мимоволі вигукнув: Боже, як я заріс!!! Як я заріс!!! Якщо не брати до уваги лисини... А тут ще і затримка із зарплатою на роботі вийшла. «Чого б, подумав, і не підстригтися на дурняк...» Пішов у те ПТУ № 3. Це через дорогу від мого будинку. Мене ще на порозі хлопці радо зустріли. Стригтися? питають. Ага, кажу. Вони мене за руки, за ноги схопили і до своєї перукарні понесли. У крісло всадовили і кричать: Миколо Васильовичу, є клієнт! (Микола Васильович це, виявилося, їхній викладач). Прибіг той. Очі горять. Руки потирає: Таки зловили? Чи умовили? Сам прийшов! відповідають хлопці. Тверезий? Тверезий... Невже?! Ну тоді почнемо?.. Хто там у нас сьогодні…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"