Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2005 №01 Сторінка 10

Перець 2005 №01 Сторінка 10. До діїа С Ь7 Ог гЬ ювілейний єлей Збіглись кури та індики, Підняли страшний базар: Слава Півневі навіки! Півень! Півень! Ювіляр! Крекчуть селезні з заплави, Гуси хлипають з Дніпра: Ювіляру вічна слава! Слава генію! «З глибини народного життя вийшла поезія Василя Симоненка. З мужності народу, з горя його і його звитяжної боротьби виспівалася вона», так писав свого часу про поета Олесь Гончар. Василь Симоненко, коли бував у Києві, навідувався до редакції «Перця». Заходив, щоб занести свої нові вірші, а то й просто зустрітися із друзями і колегами. На жаль, життя поета-громадянина було коротким, і трагічним. Зате довго житиме його поетичне слово: пристрасне, ліричне і гостре. Торжествують: Він не помилявся, Не змочив Ні разу! Підошов, Проти вітру Жоден раз! Не пхався... Але ж він нікуди і не йшов! Ура! І розчулено ридає Із трибуни горобець: Рівних Півневі немає. Півень перший наш співець! Молодець! Станьте, птахи на коліна! Заздріть Півневі, півні! Він співає солов’їно Голосні свої пісні. Дай вам Боже стільки сили, Щоб по разу на віку Ви, як він, сказать зуміли Голосне, дзвінке, стокриле, Граціозне, свіже, миле, Дуже мужнє й дуже сміле, Сонячне «Ку-ку-рі-ку!» Ніби роси-росяниці, Сльози капають з очей, Мов, навчилися ці птиці Ювілеїти в…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"