Журнал Перець

ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2005 №02 Сторінка 6

(Презентація у Перці, Друже Перче, Гуморески)

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2005 / № 02 / Сторінка № 6

Журнал Перець 2005 №02 Сторінка 6 - Презентація у Перці, Друже Перче, Гуморески. Олексій КОХАН Олексій КОХАН .е Минулого року плив я лЗР теплоходом по Дніпру з -Аі Києва до Канева. І знаєш, що 0лІ мене вразило? Гадаєш, приро-V да? Ні. Дивився я на береги, а на них палаци, палаци, пала ци... Не один десяток кілометрів «обліплений» ними Славутич. Я не про І ти, щоб люди жили заможно і красиво. Але оті «хатинки» збудовано так бли КО5АІФКИЙ СМІХСФИИК Колись Остап Вишня запитав у ще юного тоді поета: «Петре, скажіть, а Ребро це ваше справжнє прізвище чи псевдонім?» «Справжнє», відповів юнак. «Козацьке!» додав Остап Вишня. А тепер скажіть, хіба міг гуморист із козацьким прізвищем не писати про козаків? Що Петро Ребро і робить. А останні десять років щороку видавав по кни- жці «Козацьких жартів». Це за сьогоднішньої ситуації із книговидавництвом справжній подвиг. Але Петро Павлович, як і подобає лицарю сатири і гумору, на цьому не зупинився. Недавно він пустив у світ широкий «Козацький сміховник», де зібрано кращі з кращих його усмішок про славних запорожців. Сьогодні у нас презентація цієї енциклопедії козацького гумору. ВІД АВТОРА Подейкують, що Бог веселих любить: Якщо наш побратим не словоблуд, Мерщій його на сьоме небо цупить, Аби там розважав він райський люд. ЧУДОВЕ ПОЛЮВАННЯ Ішов козак із полювання І так уголос міркував: Це добре, що стріляв я . в качку. Але, на щастя, не попав. А. МОКРЕІІКО. лі. Київ. Сліди обриваються... Дивно! зько до води, що не відповідає елемен- І тарним екологічним і санітарним нор І мам. Може, хоч нова влада захистить В Дніпро від такого варварства... А я скажу оцій легенді в піку: Господь шанує наш перчанський хист Дотепникам доточує він віку (Бува, живе сто років гуморист): Мовляв, жартуй і смійся на всі груди, Прищеплюй людям радісні чуття. Бо на землі без тебе пекло буде, А не життя! Горе-лихо у Карпа Співчувають йому люди: Бідолашному, сліпа Куля влучила у груди Парубійко аж реве Мучить рана?- хтось питає. Ет, що рана! Заживе, хто сорочку залатає? СОЛОНІ ДИНІ Ріже дині запашні У дворі Микита, Густо солить і свині Кидає в корито. Гульк - його сусід Петро, Вражений, підходить. А чого це ти добро Взявся переводить? Той зітха: - А що зроблю? Хай їдять хоч свині, Бо страшенно не люблю Я солоні дині. Дмитро Карпович Перекручений енергійно схопив на кухні ножа-сікача й зло- О втішно почав виколупувати на шафі слова: «Тут був я! Хазяїн!» Шкрябнувши знак оклику, він поми-лувався своєю роботою і дописав «Ми тя Катя любов!» У кімнаті пахло смаженим і смаленим. Це Катерина Пилипівна Перекручена саме розвела на тахті багаття і спокійнісінько смажила шашлик, нанизуючи м’ясо на вусики від телеантени. Бабуся Марія походжала по квартирі з сокирою в руках і ніяк не могла знайти собі роботу. Натрапивши нарешті на телевізор, вона обережно поставила на нього березову колоду й щосили гахнула по ній. ДИВНА КОРОВА Мати, пораючись в хаті, Запитала в доні: Що ти вчора так допізна Робила в пасльоні? Дівка пирхнула: Ой, Боже! Ви про це ізнову! Вже сто раз я вам казала,…

Презентація у Перці Друже Перче Гуморески

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

Copyright © 1922-2024 "Перець"