Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2006 №11 Сторінка 9

(Гуморески, Друже Перче)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2006 / № 11 / Сторінка № 9
Журнал Перець 2006 №11 Сторінка 9 - Гуморески, Друже Перче. Воно-то, канєшно, студентом бути непросто. Дуже непросто. Не те, що гній вилами на підводу накидати. Тут діло вчене. Університет столичний. Самі коридори ого-го! в футбол можна ганяти. А Професор! Так і дивиться, як би тебе на екзамені з’Тсти. Задумався першокурсник Багацький, губу закусив, іде, портфелем теліпає, а коридор до-о-о-вгий... Поки з одного кінця в другий ким-то краватом... І, видно, від сидіння трохи задрімав. Та як двері в кабінці зарипіли, ректор закліпав, підвів голову і хотів щось сказати, але в нього нічого не вийшло. Тільки щоки надулися, як в індика, і стіни які товстезні! Не вколупнеш. А тих кліток що вже нагороджено! І в кожній клітці товчуть, товчуть, товчуть, що відмінників лишать у столиці, а всіх інших випруть у райони. А що вже професорів, доцентів... Видимо-невидимо! І так не скажи, і так не можна. «Гній» слово не інтелігентне, відмінків не знаєте, в диктантах по тридцять помилок. «І звідки ви такі приїхали?..» Важко бути студентом. Дуже важко. Професор на студента й не гляне. Зіпреться на трибуну, обернеться до вікна і бубонить собі, і бубонить. А про що хто його знає?.. дійдеш багато всього передумаєш. І куди гроші діваються? І чому така мала стипендія?.. По праву руку туалет. Двері рип-рип, рип-рип. «А дай-бо і я заскочу, думає Багацький, лекцій оно скільки, сидіти й сидіти». Рипають двері, хтось полощеться біля…
 Гуморески  Друже Перче

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"