Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2006 №08 Сторінка 5

(Іронізми)
Журнал Перець 2006 №08 Сторінка 5 - Іронізми. Івана ФРАНКА Слухайте, чоловіче, посмі-шковуються з нас, а ви де коні продали, що самі фіру пруття двигаєте? Чоловіче, чоловіче, кричать другі, а в кого то ви березовий лісок купили? Чи ви на продаж лісок березини з бабою до міста принесли? Що хочете за лісок березини? А ми нічого. Ледве дихаємо, а йдемо, аж очі з голови лізуть. Дав бог, якось ми долізли аж до того дому, де пан казав чекати. Прийшли перед ганок та й телевх оберемками на землю. А самі мов неживі попадали на ті оберемки та й відсапуємо так, що аж язики повивішували. Нема, нема, аж тут вікно скрип, наш па-нище визирає. Ага, каже, то ви,чловєч-ку? Так, прошу пана, то я з мітлами. Добре, добре, я зараз до вас вийду. Запер вікно. Ми чекаємо. По добрій хвилі вийшов. Ну, що ж ви, принесли мітовки? Так, прошу па на, сто, як пан казали. Ага, ага, то добре. Але знаєте що, я їх тепер не потребую, возьміть собі, най у вас іще будуть до якогось часу або й можете їх попродати... А мені як буде треба, то я вам перекажу. А тепер нате вам отсей квіток, покажете війтові, то він уже вам скаже, що маєте робити. Ба, а то як, кажу я. То пан замовили, а тепер не беруть? Ні, не беру, каже він лагідненько, бо мені тепер не треба. Але ви не бійтеся, я вас не забуду. Ось вам той квіток, нате! Нащо мені вашого квітка? Що я з ним ізроблю? Возьміть, возьміть, каже він. А втім, як не хочете, то як схочете. А тепер ідіть собі з богом! Я вже, правду кажучи, хотів поставитися до нього з язиком, але він обернувся та й шусть назад до хати. Ми зісталися, мов водою зілляті. А далі що діяти, забрали мітли та й пішли на торг, аби хоть що-то розпродати. Аж ось так десь за тиждень кличе мене війт. «Що за біда?» гадаю собі. Приходжу, а війт сміється та й каже: Ну, діду Паньку (мене всі звуть дідом, хоть я нетакий-то ще…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"