Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2006 №05 Сторінка 9

(Бувальщина, Гуморески, Друже Перче, Дебют у Перці)
Журнал Перець 2006 №05 Сторінка 9 - Бувальщина, Гуморески, Друже Перче, Дебют у Перці. ГУМОРЕСКА У неділю наша льоха Фаня захотіла до кавалера. Ну вибирала б же будній день! Так ні, якраз у вихідний. Не дасть відпочити. Хоча який відпочинок на селі! Отож ми туди, сюди таки треба до кавалера гнати. Добре, що він через дорогу, в сусіда. Хочемо вигнати льоху з хліва, а вона не йде. Ну, хоч плач. Лягла на правий бік і не ворушиться. Насилу ми її підвели, а вона стоїть як пам'ятник. Ледве випхали за поріг, а вона гоп і сіла. Не понесеш же її «на побачення». А надворі мороз тріщить. Навкруги ні душі. А ми возимося із свинею, як дурний зі ступою. Слухай, каже чоловік, є ідея. Бачиш старе жерстяне корито? Давай посадимо в нього свиню й перетягнемо через дорогу. Ніхто й не помітить. Вкотили свиню в корито. Розвернули її рилом уперед. А вона сидить, як цариця на троні. Прив я-зали до корита мотузку і вперед. Наша Фаня тільки порохкує. За кілька хвилин були в сусіда. На подвір’ї наша панянка вилізла з корита й хутенько майнула до хліва. І команди не потрібно. Під вечір йдемо по Фаню. А в голові думка: як її забрати? З хліва вона вийшла і знову стоїть, мов укопана. Чухаємо потилиці, а Фаня зирк туди, зирк сюди. І що б ви думали? Вгледіла корито і прямо до нього. Плюхнулася й сидить. Ми бігом мотузку в руки і потягли корито додому. Ось так п’ять років підряд ми возимо свою льоху до кавалера. В кориті. Взимку по снігу нам легше. А влітку аж іскри з-під корита викрешуються.…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"