Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2007 №09 Сторінка 10

(Наші незабутні одноперчани, Друже Перче)
Перець 2007 №09 Сторінка 10 - Наші незабутні одноперчани, Друже Перче. До 85-ліття від дня народження Запізнилися, говорить, Немає вже діда. Не шукайте й не питайте. Дід мій засідає: Біля хати у сусіда В підкидного грає. Агітатор, видно, старший, Скоса подивився: А дозвольте запитати, Де він так навчився? Голубчики, каже баба, Про що тут питати? Його не раз так приймали Ваші депутати. Питається дід Мусій У тітки Федори: Чом зелені на базар Несеш помідори? Не біда! Такі, як я, Торгувати вміють: Як загну за них ціну, То почервоніють. По чім твоя картопелька, Синку мій хороший? Одна гривня, каже дядько, На штангіста схожий. Баба рада-радесенька: Звідки ти явився Такий совісний та добрий? Де ти народився? Швидко мацає картоплю Обома руками. Хоч вона і дрібнувата, Зваж три кілограми. А той себе вище носа Товстим пальцем стука: Ти що, бабо? З печі впала? Одна гривня штука! Клопочуся за пенсію, Каже дід Бавило, Ходжу уже п’ятий місяць, Аж баки забило. Посилають то в контори, То у комітети. За день, бува, обшвендяєш По три кабанети. Ви, дідусю, внучка мовить, Наче впали з неба. Кабінети, ка-бі-нети Вимовляти треба. Дід сердито хмурить брови: То шкільні науки. А там сидять здебільшого Якраз кабанюки. Як торохне із рушниці Панько біля граба! А із кущів як вискочить Налякана баба Та як крикне: Ти куди то Смалиш із рушниці? Дать би тобі, паразиту, По здоровій пиці! А Панько їй: Розкричалась... Ич, довгоязика! Звідки знав я, що ти свійська? А, може, ти дика? Розмовляють…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"