Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2008 №01 Сторінка 9

(Смішинки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2008 / № 01 / Сторінка № 9
Журнал Перець 2008 №01 Сторінка 9 - Смішинки. Юрій ЦЕКОВ Дружні пересміхи ООЛІТ Розгубив я, чекаючи, жданки, Жухне золото квіту латать. В благодатний оазис мовчанки Птахи слів однокрилих летять. Дмитро ШУПТА Розгубив я, чекаючи, жданки, І крізь біди великі й малі В благодатний оазис коханки Прилетів на одному крилі. Друге жінка мені відрубала Ще коли я наструнчився в даль, Хоч, либонь, відрубати гадала Не крило зовсім іншу деталь. І якби їй таке удалося, З чим було б у оазис літать?!. Як подумаю, дибом волосся Й жухне золото квіту латать. РАНКОВИЙ РЕНЕСАНС І знову у мені звучить Сен-Санс. І біла лебідь, заломивше руки, вже гине від кохання і розпуки. І, наче море, нас гойдають звуки, мій пізній, мій травневий ренесанс. У чистім небі чорні-чорні круки. Та, як в житті один-єдиний шанс, мій пізній, мій травневий ренесанс, ця наша неочікувана злука. Любов завжди немов крихкий фаянс. Та лиш зачую Ваші закаблуки, одразу у шалений резонанс зриваються і серця перестуки, і знову у мені звучить Сен-Санс. Востаннє у житті, останній шанс, мій пізній, мій травневий ренесанс. Валерій ЧМИР. І знову у мені мовчить Сен-Санс. Отут зі спраги і в пітьмі розпуки переживаєш всі пекельні муки, а у сусіда дзвін, веселі згуки: там вже почавсь ранковий ренесанс. Бо троє там, вони дійшли до злуки. Невже у них озвався мій Сен-Санс? Еге ж, потрібен їм той декаданс! їм лиш одне: чарки й закуску в руки. У мене ж настрій мов крихкий фаянс, думки неначе чорні-чорні круки... Та ось забилось серце в резонанс: йде Біла Лебідь, чую закаблуки! І знову у мені…
 Смішинки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"