Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2008 №07 Сторінка 7

(Гуморески, Усмішки)
Журнал Перець 2008 №07 Сторінка 7 - Гуморески, Усмішки. ГУМОРЕСКА них судинах...» - продовжувала ведуча. - Ти ба! - здивувався Пиняка, і яйця полетіли услід за маслом. Апетит тим часом розгорявся. Сергій Степанович, аби не чути про шкідливість продуктів, перемкнув телевізор на канал, де йшли «Останні новини». - Масла не можна, яйця не можна! - сердито буботів він собі під ніс. - А шматочок м’ясця можна? - Пиняка єхидно усміхнувся і зиркнув на телевізор. - Малесенький шматочок. Отакісінький. Людиноподібна мавпа, коли стала людиною? Коли почала працювати і вживати що?.. М'ясце! Ти ж, Пиняко, не хочеш знову стати мавпою? -запитав себе Сергій Степанович. - Не хочеш! То ж відріж собі шматочок шинки... А диктор «Останніх новин» уже торохтів: «Санепідемстанція і Спілка захисту споживачів занепокоєні тим, що до нашого міста завезли кілька тонн молодих буряків і ранньої капусти, в яких вміст нітратів перевищує допустиму норму у кілька разів...» - А ми не коні і не зайці, щоб ваші буряки і капусту гризти! - радісно відповів Пиняка диктору і відбатував «тоненький», так пальців на два завтовшки, шматок « Шинки по-рицарськи». «А ще, - повідомляли «Останні новини», - з-за кордону контрабандно завезено чимало м’яса, котре пролежало у холодильниках стільки, що вже миші давно погризли документи на нього. А також фарш невідомого походження. Наші умільці умудряються виготовляти з цих продуктів шинку і ковбаси...» Пиняка придивився до шинки і кілька разів понюхав: « Дивна якась у неї назва -«По-рицарськи». Це ж коли ті рицарі жили? І колір якийсь підозрілий... Не приведи Господи, прихопить після неї, то в лікарні не відразу й скажеш, якого кольору ти м’ясо їв...» Шинка теж полетіла у відро. За нею й ковбаса, яка викликала у Сергія Степановича ще більшу підозру, бо чомусь потемніла і нагадувала міліцейську палицю. Схвильований Пиняка довго шукав пульт. Виявилося, що він його жбурнув у відро для сміття разом із шинкою. Полегшало йому, коли він клацнув кнопкою і на екрані з'явилися голубі водні простори. По першому каналу йшла програма «У світі природи». «Ніщо так не заспокоює, як вода...» - подумав Сергій Степанович, милуючись морськими хвилями, яхтами, коралами... Але їсти все-таки хотілося. Він відчинив холодильник. Там залишалися лише шматочок оселедця і пляшка мінеральної води. У Пиняки покотилася слинка. Ще ніколи йому так не хотілося оселедця! «У рибі багато білків, вітамінів, мінеральних солей, корисних для здоров’я...», - згадав Сергій Степанович інформацію, почуту колись по телевізору. І тут стихла музика, яка супроводжувала показ морських краєвидів. На екрані з’явився відомий учений: « А…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"