Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2009 №09 Сторінка 11

(Перченя)
Журнал Перець 2009 №09 Сторінка 11 - Перченя. Жило собі мале, але дуже гордовите Вовченя. Ні з ким не товаришувало, нікому не допомагало. Якось прогулювалося воно лісом, а назустріч два Бор-сучки. КАЗКА Давай будемо дружити, запропонували Вовченяті. А яка з вас користь? Що ви можете такі малі та коротконогі? розсміялося сіре. Мені ваша дружба не потрібна ніщо не страшне такому сильному Вовченяті, як я. Невдовзі підійшло Вовченя до річки і сіло на березі трохи перепочити. А тут із густого верболозу з’явився Боберчик і теж запропонував дружити. Іще чого?! аж підстрибнуло Вовченя. Такому дужому, як я, якийсь Боберчик-зуботерчик другом стати хоче. Ні! Ні! Лізь у свою річку і дружи там із видрами та ондатрами. А невдовзі по тому прийшло Вовченя до старенького містка. Його й містком уже важко назвати було: геть струхлявів. Звірі ним уже й не ходили. Боягузи! задерло голову Вовченя і пішло по містку. А він посередині трісь, і шубовснуло сіре у воду. А річка глибока, стрімка. Вовченя лапами гребе, гребе, а вибратись не може. Чує, що із сил уже вибивається, та й давай кричати: «Допоможіть хто-пебудь!» Почув той крик зубатий Боберчик. Приплив зі своїми друзями і всі разом почали штовхати Вовченя до берега. А звідти уже два Борсучки подають йому довгу гілляку. Вовченя міцно вхопилось за неї і вилізло не берег. Спасибі, друзі! відхекавшись, мовило Вовченя. А хіба ми тобі друзі? здивувались Боберчик і Борсучки. Ти з нами дружити відмовився, казав, що…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"