Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 2012 №03 Сторінка 4

Журнал Перець 2012 №03 Сторінка 4. царо 1958 р Викохали Анатолій ЦИНКУШ олодимир ГРАБОУС Юрій КРУГЛЯК Радна САХАЛТУЄВ 1996р ЛЮИТЄСЯ! артистка РОЗТЛУМАЧИВ Запитало раз дитятко Батька наодинці: Хто такі, коханий татку, Будуть українці ? Що з ним тільки не робили, шефе мовчить, як риба, гад! А кляп із рота виймати пробували ПОКЛОНИ БИЛА Що це у вас із головою? питає лікар хвору. Вчора приходили до мене з обвареною рукою, а тепер і голова, бачу, перев’язана. Що сталося? Та це я в церкві поклони Богові била, щоб рука швидше загоїлася. ЗНОВУ БІГТИ... Ви кажете: Європу наздогнати, А заодно Японію і Штати... І доженем, я вірю, літ за двісті, Якщо вони стоятимуть на місці ГОНОРИСТИЙ Йому дали посаду, владу, Тепер він дметься, як удав, Ніде ж не може дати ладу, Бо розуму ніхто не дав. ПО СОБІВАРТОСТІ Одного разу злодій украв із сусідової кошари двох овець і повіз їх до міста на базар. День був дуже холодний, і злодій пішов у шинок «погрітися», а коли прийшов овець на возі не було. Приїхав додому, а дружина й питає: Продав овець? Продав. По скільки? По собівартості. ПРО ЕНЕРГОНОСІЇ Урешті з цим питанням, слід гадати, У нас усе в порядку буде знов: Нехай не вистачає газу й нафти, Зате ж багато наламали дров. Василь Ч ЯНСІ?КИЙ Один 13 перших відповідальних секретарів нашого журналу гатись Пішли ми потім до пивної вич із нами. Випили, і Микола Карпович випив. Питаємо його: Як ви додумалися до такої штуки, Миколо Карповичу! Це ж геніально. І нічого геніального, відповів він, наливаючи собі пива. Просто треба вміти підійти до маси. ТЕЛЕФОННА РОЗМОВА Алло! Це бюро добрих послуг? Так. Пришліть, будь ласка, електрика, у мене у квартирі перегоріли пробки. Адреса? Вулиця Зелена, будинок шість, доктор технічних наук Реостатов. Це такий народ, Серього, Людство трудове... Хоч сім шкур здирай із нього Все одно... живе. ОДНЕ ЗАПИТАННЯ Студентам стаціонару повідомили, що на сесії треба буде складати екзамен із нової дисципліни. Ви можете ліквідувати цей скандал' Гадаю, що можу. Голубчику, виручайте! Гаразд. Хай дають три дзвінки. Я зараз. Коли в залі трохи стихло, Микола Карпович вийшов перед завісою і почав: Шановні товариші! Не хви-Зараз почнемо. Бо вже Канделяброва очуняла... Ми, власне, могли б почати значно раніше, але, знаєте, трапилася ще одна така собі історія... На роз-дягальню, де висять…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"