Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2012 №11 Сторінка 6

(Презентація у Перці)
Журнал Перець 2012 №11 Сторінка 6 - Презентація у Перці. Віталій ЖЕЖЕРА - унікальний чоловік. Його треба бачити, з ним треба розмовляти, з ним можна і помовчати... Він уже багато років працює в газеті «Голос України». В газеті «По-українськи» друкується у симпатичній рубриці «Колонка». Нещодавно у видавництві «Нора-Друк» вийшла його книжка «Господні комарики», в якій - неви-гадані свої житейські історії. Письменниця Світлана Пиркало у лаконічному передньому слові написала: «Віталій Жежера - це окремий світ, у який він іноді пускає зазирнути». А його колега і друг Віталій Суддя до цього додає: «І світ цей із неповторною жежерівською усмішкою Візьміть мене на крилята дивились у вікно. Побачили там пташку. Знічев’я хтось спитав сам себе: мовляв, що У мене в дитинстві були певні неприємності з ботанікою. Я якось знав, як котра квітка зветься. Знав та й годі. А між нашими хлопцями це вважалося майже непристойністю, чимось дуже дівчачим. І хлопці з мене сміялися. Потім перестали, але мені й досі на душі буває тяжко й прикро, коли ненароком згадую все те. А оце один психіатр недавно розповів історію, яка трішечки, заднім числом, утішає в моїй давній і дивній біді. Хоч це й зовсім інша історія. Отже, той психіатр, коли був молодим спеціалістом, працював в одному авторитетному лікувальному закладі. Відомо, якому. Й туди до них із провінції прислали хворого з невідомим, але важким діагнозом. Ну, якась така зовсім тупа мовчазна людина, й що до чого незрозуміло. Столичні психіатри взялися за нього, озброївшись найпередовішими методами й найдосконалішими тестами. Вони билися з ним кілька годин, але жоден тест не допоміг роз’яснити справу. Пацієнт залишався тупо-нейтральним. Вони втомилися, сиділи й воно за пташка, де живе й чим харчується? І тут пацієнт, який до того мовчав, заговорив. Він сказав: Та то ж сойка! І розповів їм, де вона живе, що любить, яка у неї хата і яка родина. Вони слухали й тихенько рвали під столом свої тести. А потім відпустили його додому. А колегам своїм у провінцію написали: нормальний. Іноді це трапляється. Отак, мов у казці. Скажеш: Візьміть мене на крилята! й тебе раптом десь почують. Флористика Моя права щока морщиться, отже, я згадую свого комбата. Якось ротний старшина видав мені такі стоптані чоботи, що комбат спитав: «Што ето за йипонєц?!» Старшина каже:…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"