Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №11 Сторінка 12

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2017 / № 11 / Сторінка № 12
Журнал Перець 2017 №11 Сторінка 12. № 11 2017 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА * * * З горобця сміятись гріх, Тау цім безмір’ї Любить він творити сміх, Як артист у пір’ї. * * * Кіт печаливсь цілий рік: - Горобець із лап утік... * * * Горобець влетів у дім (Пироги пекли у нім). Роздививсь і, звісна річ, Курс в розтоплену взяв піч... * * * Горобець сховавсь під віз, Бо вітрисько дощ приніс. і сказав тоді пихато: - А могли 6 подати й авто! ** * Годувати горобця Не затратна справа. Та не вистачить пшонця, Коли їх - орава. * * * Почувши мудреця: «Ума - як в горобця», -Підстрибнув горобець. - Усім я - за взірець! * * * Горобець на смітнику Здибав мишу говірку. Він: «Цвірінь!», -А та в одвіт -Писку аж на цілий світ! Горобець по блату Ляпнув на маківку Тому депутату. Любить що готівку. Той як заголосить: - Надірвеш ще пупа! Натякати досить, В мене грошей - купа! * * * Тріснувсь в шибку горобець: - Ну і вікна, хай вам грець! * * * Особини крилаті -Сорока та ворона -Вмостилися на хаті Недоброго Мирона. А на сільраді зрання Сів горобець на чати. Де не одне питання Змогли зацвіріньчати. * * * Горобець - персона вредна: Не минає колосків. Та знайти ще конкурента, Щоб так нищив шкідників! Знають правду цю безцінну І китайські спецорли, Горобців котрі в країну Ешелонами везли. ** * Почувши мудреця: «Ума - як в горобця», -Підстрибнув горобець. - Усім я - за взірець! *** Горобець на смітнику Здибав мишу говірку. Він: «Цвірінь!», -А та в одвіт - ** * Горобцю курча сказало: - Я ніколи не літало. Будь інструктором моїм -Забезпечу тебе всім. А пройду аероклуб -із тобою візьму шлюб! Горобець питання зняв: Пропозицію прийняв, і курча уроки мало, Поки куркою не стало. Ну а потім курка ця Задовбала горобця. *** Горобець упав із ганку На загублену рогатку: -Ти поглянь, а штука ця Може жити без стрільця! Юрій БЕРЕЗА. - Тобі, Миколо, лікуватись треба! - кинула на прощання дружина і, грюкнувши дверима, подалась до мами. «Справді, щось зі мною не те, - думав безсонної ночі Микола Буркун, крутячись у незвично просторому подружньому ліжку. -Дратівливий став, на людей кидаюсь. Он навіть рідну Галю перегавкав...». Останній аргумент був настільки вагомим і переконливим, що наступного ж ранку Микола подався до Юрка, колишнього однокласника, а нині місцевого медичного світила. Юрко тихим лагідним голосом ставив Миколі різні запитання, поцокав його молоточком по колінах, поколов у різні місця чимось гострим і, нарешті, виніс вердикт: «Когнітив-ний дисонанс...». - Ні, ні, це не смертельно! - додав він, глянувши на зблідлого Миколу. - Це й не хвороба навіть. Просто стан людини, якій кажуть, наприклад, що в чарці чиста як сльоза горілка, а…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"