Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №11 Сторінка 6

(Усмішки, Бувальщина)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2017 / № 11 / Сторінка № 6
Журнал Перець 2017 №11 Сторінка 6 - Усмішки, Бувальщина. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА N 11 2017 Літнє надвечір’я. Негомінка асфальтівка місцевого сполучення. Машин - коли-не-коли яка проїде. Узбіччям важко йде молодиця з чималими кульками-клумаками. Чує, позад неї хурчить якийсь легковичок. Обернулась, поставила речі на землю, підняла руку. - Чоловіче добрий, - сказала крізь приспущене скло в салоні автомобіля, -до Ковалівки не підвезете?.. Я на останній автобус із райцентру запізнилась... - винувато докинула. - Сідайте, коли йти пішки не хочете, -усміхнувся у відповідь не такий, щоб і в літах, водій. - Ой!.. - раптом згадала жінка, вмощуючись поряд на сидіння. - У мене тільки п'ять гривень у кишені лишилось. - Не турбуйтесь, якось уже домовимось, - по-діловому заспокоїв чоловік. - Я вам добру справу зроблю, а ви -мені! Згодні? Тоді - поїхали. Дорогою обоє мовчать, кожен, видно, про своє щось думає. Раптом легковик звернув з твердого покриття і за кількасот метрів зупинився край лісосмуги, де густо, не припалена іще червневою спекою, зеленіла соковита трава. Водій неквапом вийшов із машини, дістав із багажника ряднину, простелив на землі. Жінка пережаханими очима дивилась на все оте дійство. - Що ви задумали?!. Тільки не це!.. - забринів від страху її голос. - Я по рядна жінка!.. У мене є чоловік і троє малих дітей... Я зараз буду кричати!.. Людей покличу!.. - Ну, то й кричіть собі... - спокійно мовив чоловік. І дістав тим часом серп. - ...А от до кого тоді мені кричати і кого кликати на допомогу?! - звернувся, наче сам до себе. - Коли в мене в господарстві півсотні кролів... І кожного дня їм дай їсти... Уже всі руки об ту зелень стер... Ось зараз, як і домовлялись, допоможете мені хоч трохи трави наскубти, і поїдемо далі... Довезу вас до вашої Ковалівки... І, скрушно похитавши головою, мовив: - Про що, жінки, ви тільки думаєте... Всілякою чортівнею голова у вас забита... І не гріх?.. А ще казала: порядна!.. Лідія МОЖАЄВА. м. Київ. На сільській вулиці - шум, гам. У когось якась біда - миттєво збігаються селяни на допомогу. - Так я ж сьогодні вранці виділа гусей Ковалів на їхньому подвір'ї! - гучно запевняє баба Дуня. - Не інакше, дали якесь снодійне - і в мішки, в мішки. Степане, Дарко, а ви де були, коли гусей крали? - Та картоплю…
 Усмішки  Бувальщина

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2023 "Перець"