Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №11 Сторінка 5

Журнал Перець 2017 №11 Сторінка 5. № 11 2017 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА Катавасія з Н. Савченко нагадала мені карикатуру з німецького сатиричного журналу «Ойленшпігель» (ЕиІепєріедеІ), який виходив у колишній НДР. Отже, сюжет. Облога фортеці. Напевно, довга й безуспішна. На мурах - тріумфуючі захисники. Внизу - вочевидь розчаровані нападники. Діалог двох вояків: - Що ж, доведеться вдатися до останнього заходу... Поруч готують до пострілу катапульту. І стоїть «заряд» - дебела жінка типу «клята баба». ...Невдячна справа - тлумачити гумористичні малюнки і пояснювати, в чому сіль анекдоту. Спробую стисло. Вони, нападники, хочуть закинути в місто цю «кляту бабу» (може, чиясь дружина, відома своїм характером), щоб вона нарешті порозганяла супротивників. Скільки можна штурмувати!? Десь так... У цій колізії з Надією я хочу віддати належне якійсь хитро-зробленій російській голові, яка, розгледівши в Надії певні риси, запропонувала: - Да ну ее нахер! Давайте отдадим ее хохлам. Пусть она там помутит!.. Це певний архетип, характерний переважно для простих (умовно) людей. Чому? Спробую з'ясувати для себе і для інших. Вона малоосвічена («Ой, не треба мені тицькати в личко нашими «ватними» і купленими дипломами!»), недалекоглядна, вперта, амбітна, схильна до самовеличання. (У всіх нас сидить «манєчка»*, тільки різного розміру). Такими людьми легко маніпулювати - натякаючи, ніби ненавмисне підказуючи, похвалюючи, протиставляючи іншим... Так, м’яко коригуючи, «кляту бабу» спрямовують у потрібному напрямку. А якщо з якихось причин це не вдається, то достатньо й спустошливих імпульсів, які вона висіває довкола. «Кляті баби» не бояться сваритись. Вони на це націлені. Це їхня стихія. ХУНВЕЙБІНИ ЧИ ТЕРОРИСТИ! По ТБ періодично Демонструються сюжети -Динамічні, драматичні, Отакі, як ось, «лібретти»: В установу залітають Моцні хлопці в балаклавах, Лячно зброєю стрясають І вчиняють дійство жваве - Охоронців духопелять І репіжать персонал, Меблі битами гамселять І зникають враз. Фінал... - Хто то був? - усі питають. -Хунвейбіни? Терористи? - Ні, - з екрану запевняють, -То громадські активісти! Олександр СТАХОВСЬКИЙ. м. Київ. До речі, в українській літературі такі характери представлені досить широко й переконливо. Варто зазирнути в «Кайдашеву сім’ю» Нечуя-Левицького. Я не хочу…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"