Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №04 Сторінка 12

(Народні усмішки)
Журнал Перець 2017 №04 Сторінка 12 - Народні усмішки. № 4 2017 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА - У мєня тоже, - махнув рукою Захапченко, - вибор нєвєаік: лібо сдєсь сгінуть, лібо феесбешнікі в шурф сбросят как не оправдавшого їх надєжди. - Да нєт, - не погодився «Моторило», в отлічії от нас у тєбя єсть єщьо третій вихад: тєбя хунта пасадіт в клєтку і будєт возіть по разним городам, чтоби бєндеравци на тєбя сматрєлі, как на макаку. У Захапченка в очах на мить спалахнули іскри надії, але одразу ж згасли: слони та жирафи вже були за якусь сотню метрів. - Ну, что ж, - підсумував Захапченко свій життєвий шлях, - ето будєт послєдній і рє-шитєльний бой. - В атаку, пацани! лідер ДБР дав чергу з вірного ППШ у бік звірів. - За Роді ну! - За Данбас! - загорлав «Моторило», беручи в правицю протитанкову гранату. Він, як і годиться доблесному воїну православному, поважно перехрестився і осяяв троєперстям своїх бойових дружбанів. «Моторило» рішуче розірвав сорочку на грудях. Із правого боку грудей ще чітко виднілася старенька наколка. На ній товстогуба красуня в міні-бікіні цмулила брагу з великого баняка. Підпис до малюнку пояснював його суть: «Мою жізню погубілі женьсчіни і водка». Зате серце прикрашав недавно витатуйований вусатий Путін із люлькою в зубах, підписаний вельми патріотично: «Кагда нас в бой пашльот товариш, Сталин, Владимир Путин в бой нас паведьот!» За Путіна! - вистрелив одному зі слонів точнісінько в кінчик хобота Кєша Губарєв Ура! - Да хватіт тєбє воєвать, Губарєв, - тор-моснув сплячого пацієнта психіатрички «Ка-натчикова дача» дебелий санітар, - нє арі на всю бальніцу, а то как дадім п’ять кубіков сульфазіна в мєсто поніже спіни, - нєдєлю сєсть нє сможеш. Але Кєша Губарєв ще повністю не прокинувся, тому все ще перебував у шалі лютого бою. - За Путіна! - Кєша схопив з лікарняної табуретки алюмінієву кружку і дико заревів. На слонов хунти за мной! притьмом вибіг із палати. - Діду, а чого це у вас така мала сума за електроенергію? - А я лічильник вмикаю тільки тоді, коли хочу дізнатися, скільки нагоріло. - Ей, ти, - скорчивши огидну міну на обличчі, санітар звернувся до іншого пацієнта з палати, - как там тєбя? Ленін, да? Сдєлай доброє дєло, успокой бєдного Кешу. Вєдь із-за єво дікого рьова наши больниє опять рєшоткі на окнах сломают і випригівать начнут. А у нас всьо-такі шестой етаж. Єслі всє пациенти разоб’ются, я безработним стану... Невисокий чоловік середніх літ із лисиною спереду та невеличкою рудою борідкою вийшов із палати. За хвилю він уже заспокоював Кешу Губарєва: - Кєша, да нє волнуйтєсь ви так, псіхі-чіская атака бандеховцев сохвалась. Кто-то із наших нєізвєстних гехоєв дал двум слонам вмєсто води по вєдху кастохкі. Он і уже тхєтій день в шухф забхошеной шахти по большому ходят. Ето хорошо. - посміхнувся Кєша і враз…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"