Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 2017 №09 Сторінка 17

(Іноземний гумор)
Журнал Перець 2017 №09 Сторінка 17 - Іноземний гумор. ІНОЗЕМНИМ ГУМОР ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА № 9 2017 Мартті ПАРНІ РЕАЛІСТИЧНИЙ ТЕАТР Якось я повертався літаком із Стокгольма. І коли вже пасажири застібали пояси, поруч зі мною впав у крісло захеканий чоловік, що в останню мить вскочив у літак. Середніх років, респектабельно одягнений, з чорним напомадженим волоссям, він мало чим відрізнявся від інших пасажирів. У відповідь на повторне прохання стюардеси застебнути пояси він лише знизав худими плечима і, не загасивши цигарки, сказав: - Ніколи не застібався і зараз не буду. Хочу відчувати себе вільною людиною. А якщо я курю цигарку, то свою. Потім обернувся до мене й лагідно запитав: - Я вам не заважаю? - Анітрохи. Мені не слід було так відповідати йому, бо після цього він поцікавився, як моє прізвище, хто я за фахом, скільки мені років, який мій сімейний стан, домашня адреса, розмір взуття, стан здоров'я, скільки я заробляю. Я сказав йому ім’я, фах, розмір взуття, та й усе. Він скривився незадоволено й зауважив, ніби ті, що приховують відомості про себе, не заслуговують на повагу. Сам він, наприклад, ніяких секретів ні від кого не має. - Ви з Гельсінкі? - допитувався він. - Так, я живу там ще змалку, - відповів я. Він перестав розглядати мої ноги і випростався. - Чудово! Отже, ви можете мені розказати про столицю вашої країни, де я ніколи не бував. У Гельсінкі є театри? - Авжеж. Більше десяти. - А опера? -Єй опера. - Чудово. Гадаю, що в Гельсінкі є й в'язниці? - Аж дві. В'язниця попереднього ув'язнення і та, де відбувають покарання. На жаль, у них ще є потреба. - Чого ж тут жаль? Я, навпаки, дуже радий, що в Гельсінкі є і театри, і в'язниці. Це означає, що Фінляндія не слабко розвинена країна. У вас у Суомі є ще й інші міста? - Є. Більш ніж півсотні. - Хоча ви й не дуже балакучий, та все ж я дуже просив би вас хоч коротко відповісти мені на деякі запитання. - Гадаю, я вже сказав, який розмір моїх черевиків. - Звичайно, і прізвище, і фах також. Прізвище мені ваше нічого не каже, а з фаху я можу здогадуватися, скільки ви заробляєте. Заробіток ваш мізерний. Чоловік, що існує на такі мізерні кошти, не може мати сім'ї, не кажучи вже про власне житло. Правда ж? - Судіть самі. Ви ж, напевно, ясновидець. - Більше, набагато більше. Бачу я ясно і далеко. Куди далі, ніж більшість моїх сучасників. Я й вас бачу наскрізь. Ви втомилися, але ви не мізантроп. Ви готові подати допомогу своєму ближньому. Тому я й звертаюсь до вас по допомогу. - Якщо ви сподіваєтесь позичити грошей, то нічого не вийде,- різко відказав я. - Коли вам потрібен парашут, зверніться до командира екіпажу чи до стюардеси. А туалет у кінці літака. Сусіда по-панібратськи ляснув мене по плечах і вигукнув: - Та ви ж чудовий співрозмовник. Скажіть тільки - ви романтик чи реаліст? - Уві сні романтик, наяву - реаліст. - Точнісінько, як і я. Але вам не слід багато спати. Ось чому я й прошу вас мені допомогти. - Я вже сказав, що не дам нічогісінько. - Говоріть про що завгодно, тільки не про гроші. Я маю на увазі зовсім інше. Ось вам блокнот і олівець. Запишіть сюди адреси всіх гельсінських театрів і в'язниць. Тим самим ви збережете мені дорогоцінний час. Зважте, може трапитись, що я прибуду в Гельсінкі всього на кілька днів. І після того поїду в Рим чи Париж. Все одно куди, звідси це недалеко. Аби відчепитися, я на прохання попутника…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"