Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №09 Сторінка 3

Журнал Перець 2017 №09 Сторінка 3. № 9 2017 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА ЗАТРЯСЛИСЯ, ДРИЖАТЬ СУПОСТАТИ... * * * Україно моя! Не при берлі, Не при власній своїй булаві Піднялися загиблі й померлі І на віче ідуть, як живі. Затряслися, дрижать супостати -Наші кляті кати й вороги... А воскреслі прийшли запитати, Чи не щезли ми всі до ноги? Ні, ми є. Україна не зникла, Хоч нелегко в кайданах рабі. Хижаків закривавлені ікла Дістається відчути й тобі. * * * Не шкапами - прудкими скакунами В день суверенний доля їх везла. Є діячі - своїми партквитками В минулому творили стільки зла! Старі події вирнули з туману Й розверзнув час кривавий і чумний. У нього профіль Берії, як гляну, І цим для мене й досі він страшний. На нас колись не зовсім відігрався, «Від нього Україну ми спасім». Блощицею такий пристосувався Й «своє» диктує знову нам усім. * * * Не сприймає нас Темза і Рейн, Не звучить чистота солов'їна. Деформоване чуєм «СІкгеіп», Котре мало б звучать Окгаіпа! * * * Кажуть, що Вільям Шекспір Геть не чув про «русскій мір». А я чув! Забіг в сортир, А там всюди - «русскій мір»! * * * Коли керують світом ідіоти, В очікуванні слави і погрудь, Ти позабудь про всі людські чесноти, Але про власну гідність не забудь. Дмитро ШУПТА. м. Одеса. Власники щойно відкритого магазину «Товари для реформ» креативності, схоже, ні в кого не позичали. Вже на порозі мене зустріла симпатична дівка, вдягнена у пістряву блузку навиворіт та ще й задом наперед. І це не все. На голові не-дофарбованої білявки сидів мініатюрний капелюшок у вигляді модерної туфельки. А ось чудернацькі капці цієї модниці нагадували жіночі сумки. Я потроху почав робитися копією комп’ютера, що «завис», але ситуацію врятував меткий молодик, який кинувся назустріч із аж занадто щедрою, а тому фальшивою посмішкою. РЄФОРМО ІМ ТАТОРН Володимир СОЛОНЬКО (тема Ю. ІЩЕНКА) - Запам'ятайте, кошенята, доки в нас е така наживка і задурманені голови до неї, ми ніколи не будемо голодними!.. - Не дивуйтеся - ви у «Реформтова-рах»! - заторохтів він. - Намагаємося відповідати реаліям, а тому у нас тут майже копія справжніх реформ. Ну, ви мене зрозуміли. Тобто також все навиворіт і поставлене з ніг на голову! Будьте ласка, проходьте сміливіше! Йому легко казати... А я зупинився перед входом, як вкопаний. Бо двері якраз намагався розчинити ще один працівник магазину. Цей веснянкуватий лобур зосереджено морщився і, немов автомат, монотонно робив дивні маніпуляції з дверима. Однією рукою їх широко розчиняв, а іншою відразу миттєво зачиняв. - Як бачите, це теж демонстрація наших реформ: часто права рука не знає, що робить ліва, - дуже радо пояснив супроводжуючий менеджер. - А тепер прошу сюди! - він повів мене до вікна, через яке ми нарешті й потрапили до магазину. Ій-бо, мені почало подобатися в цьому магазині, бо згадав про парубоцькі роки, коли востаннє лазив у…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"