Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №06 Сторінка 15

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2017 / № 06 / Сторінка № 15
Журнал Перець 2017 №06 Сторінка 15. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА М» 6 2017 Сергі Тут у нас і не Рим, і не Греція: Тут три річки, піщаний кар'єр... Кажуть, це - подільська Венеція... Якщо так, то я - гондольєр, І оцю вкриту мохом «гондолу» Я в оренду оформив як слід В партократа, нині знедоленого Носія пострадянських бід. Цей колишній інструктор райкому -Айвар Оттович Кайзербой -Не чинив зла ніде й нікому, Проте випав з чиновних обойм: Перестав «у верхах» бувати І в багні дев'яностих лихих Він не встиг перефарбуватись, Опинившись ні в сих і ні в тих. Безнадія без світлих згадок... Сивий птах з перебитим крилом... А від батька-прибалта у спадок -Тільки човен з одним веслом. Певна річ, Айвар міг торгувати, Як колишній заворг Каракач, Та, на жаль, не дала йому мати Цього хисту, хоч сядь та й плач. Він не вмів ні просити, ні красти... Чи не вища людська благодать?! Та, щоб з голоду не пропасти, Став «гондолу» в оренду здавать. Ясна річ, у ринкових умовах Не стрибнеш в Ельдорадо з човна... Ще й купони якісь... Мов полова... А до всього - втекла й жона... От тоді й проклюнулась думка У розумній його голові: «А якщо допотопні трафунки Перевести на рейки нові?» рознесла реклама заклична Новину і гучну, й осяйну: «Всім, хто прагне правдивих освідчень, Надаємо оренду нічну!» І пішли поодинці і парами, Батько, мати, невістка чи зять -Всі, хто прагне сімейні чвари Без судових марнот припинять. (Звісно, це ризиковані речі. Та виходить, як правило, так: Хтось «гондолу» замовить під вечір, А на ранок уже - холостяк...) ...Мріє замок у сивім тумані. Я з тобою - в дірявім човні. А під вербами - йолопи п'яні Матюкаються, як навісні. У трактирі, що зветься «Хортиця», Вони бавились до зорі, їм як стій похмелиться хочеться, Та борги заважають старі. А трактирниця, жінка з характером, Жартівниця і ерудит, На пропійників суне трактором І не хоче налляти в кредит. ...Скиглять пси на заплавних подвір'ях; Це такі хазяї в них - рвачі: Обіцяли харчі... Ось і вір їм! А тепер безоплатно гарчи... Тож не треба співать каватини -Серце з псами квилить навзаєм... Дай, кохана, шкоринку хлібини, Глянь - на сході вже сонце встає. ...За цукровим заводом - Сахнівці, Дивовижне над Случчю…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"