Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №06 Сторінка 4

(Фейлетони)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2017 / № 06 / Сторінка № 4
Журнал Перець 2017 №06 Сторінка 4 - Фейлетони. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА М» 6 2017 Біла тарілка посеред українського Слов'янська була класичної форми. Тобто точнісінько таким цей літаючий посуд сотні чи навіть тисячу разів з'являвся перед витріщеними очима землян, які клянуться про зустрічі з прибульцями із міжзоряних світів. Утім, відразу помітив і невелику відмінність: оця штукенція зависла і завмерла не горизонтально, як водиться, а вертикально - на ребро. Невже аварійна посадка? їй-бо, так і є! Бо он поруч стовбичать кілька прибульців... Ура! Я з полегшенням зітхнув. По-перше, вони живі. По-дру- ге, чужинці зовсім не страшні: ніяких тобі величезних зубів, пазурів чи хвостів. І кольором не нагадують озброєних до зубів «ввічливих чоловічків». Коротше, точна копія нас. Щоправда, дуже агресивні, бо кров вдарила у голови від довгого перебування догори ногами. - Все нормально, шановні! - спробував їх заспокоїти. - Не буду вас турбувати. Ніяких проблем. Якщо вам подобається так стояти чи ходити... - Бач! - чогось зрадів суб'єкт чоловічої статі. - Він, приблуда, на нашій же землі вже починає вказувати, як нам ходити! Самі знаємо! Ми спо-конвіктут прожили і ходили догори ногами, аж поки ви не приперлися і не почали нас розстрілювати з гармат і бомби кидати з літаків! - Де ви прожили і де так ходили? - Та де ж?.. На Донбасе, звичайно! Тут завжди всі нормальні люди ходили на головах. Це тільки бандєрлоги, такі як ти, пересуваються ногами. І нас тепер змушують так робити. А хто не слухає, тих нещадно розстрілюють із усіх видів зброї!.. Я нишком почав озиратися довкола. З двох одне: або десь поруч є прихована камера для чергового телешоу, або у пошуку цих персон зараз вже збилися з ніг сердиті санітари із га-мівними сорочками напохваті. Треба якось вони зараз чогось стоять на головах... Проте, схоже, це результат невдалого приземлення тарілки. А може, на них якось подіяло донбаське земне тяжіння? Нічого, зараз спробуємо це виправити... - Ану ... чеши ... від нас ... подалі! - люто прогарчав кремезний прибулець. - Щезни, кому ... кажу, поки ... трамваї ходять ... і я тобі ... ноги не поперебивав!.. Дивись! Вони й гомонять по-нашому. А що лаються - не біда. Мабуть, досі перебувають у шоковому стані після виснажливої подорожі та твердої посадки. - Я ж тільки хотів допомогти вам, брати по розуму! - почав встановлювати контакт. І закінчив. протриматися до підходу персоналу специфічного закладу, звідки, схоже, чкурнули його пацієнти. - Що: і ваші донбаські діди й прадіди ось так дибуляли? - починаю тягнути час. - І…
 Фейлетони

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2023 "Перець"