Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №01 Сторінка 2

Журнал Перець 2017 №01 Сторінка 2. ПЕРЕЦЬ ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА № 112017 УТГМиїпх. Звернення о незмінно очолював цей корогі друзі, обійдемося без пафосу!.. Може, декому і прикортить порівняти вихід першого в цьому, 2017 році, Д числа Перця із чарівним птахом-Феніксом, який знову і знову відроджується із власного попелу... Але це д образне порівняння не тільки, м’яко кажучи, некоректне, а й за природою своєю явно хибне. Гп Г Феномен Перця має зовсім іншу міфологему. Бо Перець ніколи не вмирав! Він безсмертний! Як і Су Н нездоланний український народе, який сміявся, сміється і буде сміятись над усім тим, що заважає йому утверджуватись Безсмертям у безмежжі Вічності. ...Заливчасто весело, а частіше уїдливо, сміявся несхитний український характер, і продовжував жити на своїй Богом даній землі!.. Інакше б наш народ не вижив. Він сміявся, сміявся різножанрово підбадьорливим дотепом, доречним жартом, добросердим лукавством, іронією... а часто-густо й убивчим сарказмом. Аж поки у 1922 році не засміявся на повний голос своїм першим друкованим Слово сміхом... І це був новонароджений журнал Червоний Перець . Заснував його поет Еллан Блакитний, і разом із фейлетоністом Остапом Вишнею та молодим карикатуристом Олександром Довженком дав йому соціальну путівку у велике народне життя. х У З того часу вся велелюдна українська громада засміялась навкруг таким іскристим, мудровеселим, приперченим Сміхом, що наш великий народний сміхотворець Остап Вишня згодом змушений був зізнатись: ми сміялись, сміємось і будемо сміятися із радянських дурнів ... ...А втім, засміялись українці ще й, власне, над собою... Аби завчасу убезпечити себе від можливого пошиття у самозакохані дурні... І не погрішити проти давньої, як світ, істини: добре сміється тільки той, хто вміє посміятися над власними вадами. V N. За більш як 90-річну історію свого вікування чого тільки не пережив Перець. Радянські дурні закривали часопис у 30-х роках XX століття, нищили фізично найталановитішу плеяду його творців, призупиняли вихід у світ різними постановами, декретами, інструкціями, циркулярами і просто чиновницько-тупеньким ніззя ... Про все це міг би чимало розповісти нашим сучасникам колишній очільник журналу Федір Юрійович Маківчук редактор-легенда, який впродовж сорока літ від 1946 року і до горбачовської відлиги бойовий сатиричний журнал... І Саме за його керівництва Перець, навколо якого згуртувались обдаровані непересічним талантом сміхотворці, розкрилився усією силою та міццю народного Сміху і сягнув вершинного, більш як тримільйонного накладу. Не було в Україні, здається, такої родини, де б не читали цей задерикувато-сміливий журнал. Журнал, який у тій державі панівної кремльовської Правди створив воістину власну вільну Веселу Державу Сміху. Читаючи Перець, народ наш беріг живий розум, здорове почуття гумору, критичне ставлення до дійсності, глибинне розуміння соціальної справедливості і людської честі. А ще…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"