Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №07 Сторінка 15

(Народні усмішки)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2017 / № 07 / Сторінка № 15
Журнал Перець 2017 №07 Сторінка 15 - Народні усмішки. № 7 2017 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА Володимир СОЛОНЬКО - Та я той... Я п росто... Хоті в узнати, як ти... -Та пішов ти! Вірка відпадає. Однозначно. Може, до Альбінки? Цікаво, номер не змінила? Давненько я до неї не надзвонював. - Алло, Альбіночко... Привітик. Це я... Впізнала? Знаю, що впізнала... Чому ти мовчиш? Я ж знаю, що це ти. Я впізнав твій подих... Ти знову збуджуєшся? Я не забув. А ти? Алло, Альбіночко, пригадуєш, як я тебе називав?.. Чи забула? Ну, не мовчи, скажи щось. Моє ти рожеве поросятко... На тім кінці хтось видав підозріле хрипіння. Неочікувано хрюкнув. - Ти кто такой? Ти пачєму званіш? Клянус мамой, я тібє найду і зарежу! Ти диви, якийсь навіжений тип! А може, то я помилився номером? Може, до Григорія зателефонувати? Давно не спілкувалися. Як він там? - Алло, алло! Це Григорій? - Д-да! - хтось на тім боці натужно видавив про себе коротку інформацію й гикнув. - Хто ц-це? - явно нетверезим голосом поцікавилися... Все зрозуміло. З Григорієм нічого не вийде - той уже далеко. Петро взяв сигарети, вийшов на балкон. Закурив. Внизу біля клумби порався двірник Демидич. - Димидич, випить хочеш? - обізвався «холостяк». - Завсігда, з большим удовольстві-єм, - зі здивованим поглядом відповів той. - Давай до мене, - кивнув головою, запрошуючи. Після розпитої пляшки оковитої, Демидич повідав про те, що у його «любимої женщіни» сьогодні іменини. - Може, погукаємо Люську до нас, а? Вона хороша. - Двірник з надією зазирнув у посоловілі очі господаря. КО-КО-КО-КО! Байка Крикнув Півень: - Кукуріку! Нанесу яєць без ліку! - І куди ото він гне? Зніс би вже хоча б одне. - Обізвався Пес Бровко. - Нанесу! Ко-ко-ко-ко! Кури заздритимуть дуже! -Сів на сідало, натуживсь -Ледь не трісне голова. А яєчка - чорта з два. Півник гребенем трясе: - Кукуріку! - та йусе... Так начальство запевняє, Влазячи у крісельцЯ. Що ж народ від нього має? Часто-густо - ні яйця! Пилип ЮРИК. м. Запоріжжя. Той на знак згоди лише кивнув головою і краєм рота випустив хмару тютюнового диму. Люська прийшла не сама. З нею припленталась її подруга зі своїм «кавалером». За деякий час було випито все, що було, й те, що принесли гості. П'яну Люську взяв сумнів щодо «кавалера», буцімто він приховав спиртне. Вона так і заявила, обізвавши того…
 Народні усмішки

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"