Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2017 №10 Сторінка 16

(Епіграми, Гуморески)
Журнал Перець 2017 №10 Сторінка 16 - Епіграми, Гуморески. № 10 2017 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА ЦИТОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЕПІГРИМИ Михайло Білецький ТУРБОТЛИВА ДРУЖИНА За вечерею до мужа Звернулася жінка: - Як жаль, любий, що у тебе Не болить печінка. Он сусідка наша ліки Імпортні дістала. Каже дуже помагають, Дати обіцяла! ФЛЮГЕР Чужих рецензій прочитавши з п'ять, Писати власну візьметься хоробро. Такого критика та на шпилі піднять -Він напрям вітру вказував би добре! ВІРНІСТЬ Дружину він завжди у серці мав І, вірите, любив її до того, Що навіть коли інших обіймав, Вона була перед очима в нього! ЗНАЙШОВ ВИХІД «Знай, твоєї поведінки Я не схвалюю цілком! В тебе ніжна така жінка, А ти її - кулаком!» Федір блимнув із-під лоба: «Яку маю, таку б'ю. А як ця не до вподоби, Приведи сюди свою!». В КОГО ВДАВСЯ Не раз дружину частував він дрюком. Коли ж синок підняв на нього руку, Аж рот роззявив, Так він здивувався: - І в кого тільки виродок цей вдався?! СОРОМ'ЯЗЛИВИЙ Вже рік, як почав до Ганнусі вчащать, А й досі - Наївний хлопчина - Ніяк не наважиться милій сказать, Що він... Має жінку і сина! Василь ЧЕЧВЯНСЬКИЙ: літературні пародії РАДІСТЬ МІТЕЛЬМАНА Гумореска. їй-богу! Автор Пронизливий, неприємний осінній вітер, наче бандит, вдерся через побиту шибку до невеличкої, бідно обмебльованої, вогкої, холодної, тиждень нетопленої кімнати... Старий годинникар Йосель Мітельман здрігнувся і ще більше насунув на носа старі свої окуляри. Що він думав у цей час? Чи думав він про те, що завтра його виселять за неплатіж за квартирою, чи про те, що позавчора він продав останнього годинника, щоб купити трохи хліба й молока своїй туберкульозній дружині Двойрі, невідомо, як взагалі невідомо, про що думає старий єврей-кустар тоді, коли в хату дме пронизливий вітер, а революція переможно закінчує дванадцятий рік свого існування. Проте Йосель Мітельман здрігнувся. - Тобі холоди, Йоселе, - спитала Двойра, худа й виснажена, наче про-вінціяльний футболіст. - Ти дріжиш, Йоселе? Ти б одяг, Йоселе, під... Задушливий, сухий, важкий кашель не дав договорити Двойрі останньої фрази. Двойра закашлялась. «Вона хоче, щоб я одяг піджака, - подумав Йосель Мітельман. - Нещасна...» А потім уже голосно додав: - Прости, Двойрочко. Я продав того піджака ще минулого тижня старому халамидникові Базісові за сімдесят п'ять копійок, щоб купити тобі трохи хліба і козинячого молока. Двойрочко... Прости мені. - Про який піджак ти думаєш, Йоселе? - спитала Двойра, коли нарешті затих кашель. - Про мій старий бобриковий піджак, той,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"