Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2018 №04 Сторінка 15

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2018 / № 04 / Сторінка № 15
Журнал Перець 2018 №04 Сторінка 15. № 4 2018 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА ДАВНІ ГОЛОСИ Л О НОВІТНІ ЧАСИ... «Взагалі наші політики - це окрема і болюча тема. Вони вибудували собі паркани заввишки в шість метрів і тим самим відгородилися і від людей, і від проблем країни. Україна для них лише плацдарм для грабунку. Фактично всі наші керманичі-люди без переконань. Одна видимість. Україна для них лише місце для накопичення капіталу». Микола СЯДРИСТИЙ, видатний українець. КОРІННЯ ТА листки У літній день, хороший та ясний, Розкинувши далеко тінь у полі, Пишалися Листки на дубі широкочолім Життям розкішним та значним І з вітром-ласкавцем гордяче шепотіли Про гущину, про свої ярі сили: «По правді, ми даєм одні Красу усій низовині! Та через нас, признатись, праве, Це дерево величне й кучеряве! Здається, слід би й нам хоч раз спасибі дати». Одмовило щось тихо з-під землі: «Яка мізерія ще має голос зняти? Хто ви і де там поросли, Що сміливо до нас себе зрівняли? А ми, панове, - грабарі, Що риємось од зірки до зорі Та вас годуємо; невже пак не пізнали? Ви - Листя, ви - пани, Убралися в розкішні жупани І нас нехтуєте, позбувшися сумління, А ми - робітники, Коріння. Пишайтеся, але шануйте й нас Та пам'ятайте ще часами, Яка різниця поміж нами; Без вас там не яка пеня, Бо й дерево щороку вас міня, А от, бува, хоч раз, Коли коріння зв'яне, То вже напевно, що не стане Ні дерева, ні вас!» Михайло СТАРИЦЬКИЙ (1840-1904). Рубрику веде Валентин ШУЛЬГА. Колективних обідів я не люблю, але вони стали традиційними у нашому відділі. В обідню перерву я та Вікторія Іллівна зазвичай видобували з поліетиленових пакетів по два зліплених поміж собою бутерброди з ковбасою або сиром і викладали їх на тарілку. Згорточок другої співробітниці, Антоніни Іванівни, кардинально відрізнявся від наших: це була незмінна смужечка плавленого сирка на гріночці з батона. Зазначу одне: їсти ті витвори вітчизняної харчової промисловості було абсолютно неможливо, оскільки, як ми знаємо, в наші далекі від колишніх державних стандартів часи продукти виробляються ким завгодно і з чого завгодно, - але аж ніяк не з тих інгредієнтів, з яких отим продуктам належить бути виготовленими. Тож наступного дня я вже не поповнила наш колективний обід звичним згорточком з бутербродами, а сповістила своїм колегам, що від сьогодні - у зв'язку з активізацією виразки - сідаю на дієту і їстиму в їдальні вівсянку, котра на оту капосну виразку, на моє переконання, має цілюще вплинути. - Може б, і нам скласти компанію Тетяночці? - несподівано звернулась Вікторія Іллівна до Антоніни Іванівни. - Посьорбаємо хоч чогось тепленького. А то все - бутерброди, бутерброди... Лихої години і нас виразка спіткає. Ця пропозиція здивувала мене. Річ у тім, що в нашій установі, котра ледь животіла на жалюгідні бюджетні кошти, вже кілька років замість колишньої їдальні функціонувала така собі комерційна структура з майже ресторанними цінами. Яким дивовижним чином приватна структура розмістилась у державній організації і яку кругленьку суму за це щомісяця клало до рідної кишені наше керівництво та з ким воно тією сумою по-братерськи ділилося, ніхто з рядових працівників, звісно, не знав. Володимир СОЛОНЬКО А втім, нащо забивати собі голову різними конспірологічними вигадками. Тому ми втрьох попрямували до закладу, котрий мав підтримати мене у боротьбі з виразкою та водночас не допустити виникнення аналогічних капосних утворень у…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"