Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2018 №03 Сторінка 10

/ Журнал Перець /Архів / Рік 2018 / № 03 / Сторінка № 10
Журнал Перець 2018 №03 Сторінка 10. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА N 3 2018 КЛЮЧ У БЕЗСМЕРТЯ Жарт Йшов з базару... Житейська марнота... Йду. І вірш мені в голову йде! Шарпонув із кишені блокнота. Записав, бо ж, дивись, пропаде... Підійшов до квартири. В кишеню - є блокнот, а ключа в ній нема... Аж дійшло до душевного щему. Потім думаю: «Це я дарма... Ну згубив... То життєва марнота. Творчу душу таким ось не муч. В тебе ж он у звичайнім блокноті до дверей у безсмертя є ключ!» Анатолій НЕНЦІНСЬКИЙ. м. Хмельницький. Грядущий хам вже навіть не гряде, Уже він сам в грядуще нас веде. Ліна Костенко. «Я люблю цю країну навіть без кокаїну....... Не варто сприймати, шановний читачу, це блудослів’я за вільний переклад творіння якогось наркоділка з далекої нам Колумбії чи Венесуели, таких щедрих на усілякий рослинний дурман. «Так каже Сергій Жадан», - щоденно втовкмачує в мізки непросунутих співвітчизників «Громадське радіо», певно, заздалегідь погодивши роз-крутку із замовником. Певно, наш кокаї-нозалежний віршотворець любить своїх близьких і рідних тільки під впливом галю-циногенного зілля, а «цю країну», вочевидь же не Перу, а Україну, бач, «і без допінгу навіть». До чого «жертовна любов»! Поза тим, замість просування в суспільну свідомість класичного, доброго й вічного, як «Любіть Україну, як сонце любіть», або ж «Як тебе не любити, Києве мій», чи більш пісенного «Для мене лишається дивом із див моя Україна», «Люба мати Україно, я ж травиночка твоя» і ще багато-багато іншого щемкого, потаємного, впарюють отаке... Бо воно стало модним. Та як батьки наші казали: «Що дурно - то й модно». Гадаю, в часи розгнузданої реклами пропагується і розхвалюється виключно непотріб. Заходжу на відповідну сторінку світового павутиння, щоб, так би мовити, ближче пізнати нашу знаменитість. А там...О, Матка Боска!. Розтиражована і в профіль, і в фас жаданівська «Натаха». Признаюся, таку неприховану похабщину нечасто стрінеш у пописуючого брата. Бо навіть вельми модна на сьогодні свобода слова аж ніяк не передбачає настільки відвертої нецензурщини. Тому з етичних міркувань утримаюсь від цитування. Принагідно ж спали на думку вірші Ігоря Кобзєва: «У наших предков, у славян Меж дел великого значення Всегда к реченням, к словам Жило особое почтенье». І далі: «От тех времен, от тех племен Дошли к нам дивньїе творення, Где что ни строчка - то закон, И что ни слово - откровенье». Йому суголосний і киянин Віталій Іващенко: «Завжди уважно ставлюся до слова. Йому я довіряю наче другу. У душ красивих і красива мова. Убогість слова - це убогість духу». І майже риторичне: «Хто виховав це вузьколобе панство, Яке, крім матюків, не знає слів». Можливо, наш зірковий віршувальник насправді не слов’янського ро-ду-племені?.. А далі подибую таке: «Я…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"