Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2018 №05 Сторінка 7

Журнал Перець 2018 №05 Сторінка 7. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА № 5 2018 ІНТЕРНЕТ-АГЕНЦІЯ «ПЕРЦЯ» ОСТАПОБЕНДЕРІВЦІ У ПОГОНАХ Мабуть, ні в кого немає стільки послідовників шахрайських справ, скільки у Остапа Бандера. І саме в Україні. Правда, його махінації з 12 стільцями, у порівнянні з нинішніми злодійськими схемами, на-I віть у дітей викликають усмішку. І це добре продемонстрували керівники ДП «Львівський бронетанковий завод». Тільки вони та їх співучасники із Міноборони гендлювали не стільцями, як Остап Бендер, а двигунами В-46-б. Вони умудрилися одні й ті ж двигуни, які у 2008-2009 роках були вже продані різним підприємствам Міністерства оборони України, і згодом повернуті на завод для ремонту в 2015 році продати вдруге як нові тому ж самому центральному бронетанковому управлінню ЗСУ І не оди-два, і навіть не 12, а 40 штук, заробивши на цій оборудці майже 15 млн грн. І як би І більшість танків із цими двигунами не зупинилися на півдорозі до бойових дій на Сході, ніхто б і не знав про злодіїв у погонах. Тепер вони є клієнтами НАБУ. І якщо ці полковники, разом із генералом, І самі між собою ділили мільйони поцуплених у держави коштів, то відповідні статті з кримінального кодексу для кожного персонально, сподіваємося, вибере суд. І сталося це не тому, що в Україні не було місця для будівництва такого підприємства. Просто в Ізраїлі компанія отримала великі податкові знижки, повністю безкоштовне приєднання до мереж і 30-відсоткову компенсацію капітальних інвестицій. А в Україні навпаки -думали-гадали, як би з цього інвестора побільше шкур здерти. Звичайно, не в бюджет держави. Одні і ті ж палкі промови: Для бізнесу сприятливі умови! Інвесторів запрошують в обійми, Щоб мати за корівок дійних. Не рік паркетні генерали Бюджет армійський обкрадали. І нині пнуться з усіх сид Аби міцним був власний тил. ЧОМУ ЕМІГРУЮТЬ ІНВЕСТОРИ Як не прикро, але дійшло вже до того, що емігрують за кордон у пошуках роботи за фахом не лише висококваліфіковані спеціалісти, а й цілі підприємства. Наприклад, компанія «Велта», яка в Україні має добру репутацію, раптом вирішила побудувати завод із переробки титанової руди, де б ви думали, в... Ізраїлі. А сировину будуть купувати в... Україні. Ось такий собі українсько-єврейський «гешефт». РУКА З-ЗА БУГРА Найпоширенішим і найулюбленішим народним прислів'ям у нашого найвищого, середнього і найнижчого керівництва є: «Іван киває на Петра». І до того вже накивалися, що кінці з кінцями не можемо звести. Куди не кинь - то клин. А в останні роки ці два суб'єкти, з різними іменами, не лише кивають один на одного, а обов'язково знаходять третього і «вішають» на нього усі свої державні промахи. Мовляв, ми б із дорогою душею і тарифи на газ і світло знизили б, із пенсіями розібралися, і, взагалі, озолотили б весь народ, якби нам не викручував руки і не капав постійно на мізки МВФ. Та й кляті воріженьки зі сходу теж дихати спокійно не дають. Просто уже в печінках сидить їх «рука». А може, не так тії воріженьки, як рідненькі чиновники не за свій гуж взялися? І щоб відповідати…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"