Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2018 №10 Сторінка 6

Журнал Перець 2018 №10 Сторінка 6. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА № 10 2018 Ю0МІЧЗ ІМ 0М8Ц И від Япателія Яасиленка МОЖЛИВІ Багатостраждальна наша мова... Вже яких утисків вона зазнавала від усіляких циркуляри-стів: і польських, і австро-угорських, а щонайгірших то москвинських. Тож здавалось би, за більш ніж чверть століття вистражданої й омріяної незалежності всі ми мали б усвідомити духовну значимість максимального втілення в наше повсякдення рідної мови. Та не так воно склалося, як гадалося. Щоднини, та вже й який рік поспіль, все ясніше вимальовується дивна й не зовсім зрозуміла позиція щодо цього питання багатьох державницьких структур, і Міносвіти зокрема. Відомо, що починаючи з 2016 року ДПА (Державна підсумкова атестація), тобто випускні екзамени в школах, включила в себе здачу англійської мови за нормативами ЗНО (зовнішнє незалежне оцінювання). В планах же, і це відчутно з чиновницької риторики, зробити англійську обов’язковою нарівні з українською (мова і література), а також математикою чи історією. І ось вже на цьогорічному ЗНО з іноземних мов уперше був застосований так званий метод аудіювання, себто повне відтворення прослуханого тексту. Бачимо, що чиновники, не знаю, чи то з власної волі, стають дедалі вправнішими в підвищенні рейтингу чужинської і тим же принижуючи значимість рід ної мови. А чи не краще було б для нас усіх розділити здачу ЗНО з української на два окремі заліки - з мови і з літератури, щоби школярі бігали, можливо, з останньою копійкою не до англомовних репетиторів, а до україністів. А заодно стимулювати, і найперше матеріально, в загальноосвітніх закладах гідний рівень викладання національної мови у повній тотожності з вимогами ст.10 Конституції та відповідного Рішення Конституційного Суду України. А ще б звернути увагу на держслужбовців, що, ігноруючи законодавство, досі «как-ают по расєйські» замість «як». Та й нащо всім нам те «о’кей», коли є «добре». «Чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», напоумляв Кобзар «славних прадідів великих правнуків поганих», себто нас із вами. Не дослухались! Бо на шиї все ще попруги від ярма, а перед очима лише портретозеленкувате конфетті... І в яких світах чувано, щоби значимість будь-якої іноземної мови в навчально-виховному процесі підносилась до рівня, а часом і вище, за національну. Тільки повні невігласи, або, ще гірше, свідомі запроданці здатні на кроки, вкрай недолугі та вразливі як для суспільства в цілому, так і для кожного з нас. На продовження теми додам, що за останніми статистичними даними число вишів зукраїнською мовою викладання невпинно зменшується і складає лише 17 . Натомість англійською виклада-єтьсяу 25 вишів і, зверніть увагу, понад 50 мовою воюючої з нами країни. Хіба не фахівці профільного міністерства покликані відстежувати й ліцензійно регулювати вкрай ганебний для країни стан?! З іншого боку, подібні зловживання владців щодо проштовхування англійської сприяють ще інтенсивнішому відтоку з України молодого інтелектуального потенціалу, добре вдома навченого і мовно адаптованого для підняття добробуту чужих країн. Щоби тут лишились тільки плугатарі, а ще міські мануфактурники. Та на їхні знедолені голови хвацькі, з нагайками погоничі. со А зверніть увагу, при всіх цих недоречностях, на лексичні уподобання теперішнього політичного бомонду... Мабуть, усі доморощені чиновники й депутати, зокрема і ті, що носяться з англійською, як дурень зі ступою, та й інші, кому не стає…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"