Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2019 №07 Сторінка 15

(Повість гібридних літ, Дебют у Перці)
/ Журнал Перець /Архів / Рік 2019 / № 07 / Сторінка № 15
Журнал Перець 2019 №07 Сторінка 15 - Повість гібридних літ, Дебют у Перці. № 7 2019 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА з Сашком ми знайомі вже давно. Зустріча-I ємось щодня на роботі. Але дивиться він на І мене не такими очима, як мені хотілося б. «Привіт!» - ото і по всьому. І надумала я призначити Сашкові побачення і з’явитись перед його ясними очима в такому незвичайному і шикарному вигляді, щоб Сашко аж рота роззявив від подиву. А то все в джинсах та в джинсах. І тоді вже по-іншому на мене поглядатиме, - так, як мені мріється. ...Про побачення домовились легко і швидко. Вирішили, що чекатиме він мене на зупинці трамвая. А я ну собі чепуритись, та все з думкою: «Бачте, якая гарна!..» А чого ж, макіяж - закачаєшся! Один завиток волосся, що біля правого вуха, чого вартий! Лаком хвилин сорок викладала, щоб було, як у тієї іспанки з кіношної мелодрами. Кліпси до плечей звисають, аж переливаються. А берет! І шпильки, і невидимки в хід пустила. Здається, знайшла підходящу форму. Може, трохи зухвалий вигляд, але наче в міру. Вії ж покривала тушшю протягом дня кілька разів, щоб стали довші й густіші. Навіть спала з нафарбованими та все боялася повернутись на другий бік. Куртку нову одягла. Зверху пасок тугий. Щоб підкреслити, яка талія тоненька. Крутнулась перед дзеркалом - сама собі сподобалась. Шик-мо-дерн-примадонна. Як ішла до трамвая, то мешканці нашого будинку так дивилися, що привітатися забули. «О, все гаразд! - подумала. - Одних уже приголомшила. Що ж буде далі?» Та як підійшла до трамвая, перша моя думка: «Господи, як я у своїх білих новісіньких чобітках їхатиму? Людоньки, ви ж відтопчете мої ніженьки». Нове ім'я у Перці ІДУ НА ПОБАЧЕННЯ Два трамваї, набиті людьми, пропустила. Більше чекати не можу. Прилаштувалася позаду бажаючих зайти, а далі вже куди всі, туди і я. 1 пліч-о-пліч. Назад вороття немає. Стала, вигнула спину, аби не так натискали і щоб ноги свої подалі від чужих, а головою лавірую то вперед, то назад, то набік, аби врятувати свій берет і зачіску під ним. Хвилин двадцять це вдавалось. Та двері не зачинялись, трамвай сіпнуло, якась жінка швидко вхопилася за верхній поручень і миттю зсунула мій берет на потилицю. Хотіла і я взятися за якийсь виступ, та пояс розстебнувся, десь дівся, а дістати не можу. О!.. Це вже занадто. Ну й ситуація... А в цей момент трамвай так сіпнуло, що всі пасажири нахилилися раптово вперед, а разом із ними і я... обличчям просто у спину молодикові, що стояв перед самісіньким моїм носом. І мало не вся моя помада залишилась у нього на куртці. Така прикрість, що не можна втримати сліз. Хоч би не заплакати, бо коли вії потечуть, то взагалі жах. Тоді геть усе пропало! А тим часом трамвай невблаганно наближався до зупинки, де мало відбутися наше побачення. «Виходити чи їхати далі? - вагалась у дум-ках. Швидко присяду. ддЖІ пошукаю рукою пояс, десь же, певно, він є». Та коли присіла, то ледве встала, і на И У голові вже було таке, що й словами не переказати. «Вийду! Що буде, те й буде», - зважилась, і наче на душі повеселішало. Протиснулась до виходу, бачу, як ошелешено дивляться на мене люди. Уявляєте, який я мала вигляд у перекошеному береті і з чорнющими очима? «І чудово... - подумала. - Вперед і з гордістю!..» Якими очима дивився на мене того вечора Сашко - зроду не забуду! Він таки роззявив рота, як я і хотіла. ...Ось уже рік, як ми одружені. Ми щасливі! І часто згадуємо те побачення... Катерина ВАСИЛЕНКО. (Літопис чергового смиренного 'ченця Києво-Перчанського монастиря) ОКУ 2019-ГО. ІК ЖИКИ - КІК УЧИСЬ БАБУСЮ Настю Підлужну в селі знають усі. Багато хто потрапляв їй під таячу руку. Така запальна вона залишилася й досі, хоча незабаром святкуватиме 0-річчя. Щоправда, Анастасія Се-енівна досить швидко відходить. Коли нароком образить людину, сто разів вибачиться. А таких «ненароком» у неї аплялося чимало. обре пам'ятає старше покоління по-к шістдесятих років, коли довелося ути смак пшеничного та житнього…
 Повість гібридних літ  Дебют у Перці

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"