Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 2019 №07 Сторінка 8

(Народні усмішки)
Журнал Перець 2019 №07 Сторінка 8 - Народні усмішки. № 7 2019 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА спогаданки Зі спогадів перчанина Владислава БОЙКА (Василя ШУКАЙЛА) ТАКИЙ ПЕТІЙ... Редактором недригайлівського «Ленінського шляху» (так називалася та «район-ка») був Іван Фотійович Петій - невеличкий на зріст добродушний чоловічок, який ходив з двома паличками (одна нога в нього була зігнута в коліні - «нагорода» з війни. І коли, бувало, спинявся, щоб із кимось постояти, погомоніти, то підставляв одну з тих паличок під сідницю і так стояв). Крім того, мав іще виразку шлунку й через те практично був непитущий. Якось поїхав він разом з райкомівцями в село висвітлювати одну з модних у ті часи акцій - так званий день обміну передовим досвідом. Полягав той обмін у тому, що в якийсь (певна річ, передовий!) колгосп з’їжджалися спеціалісти з інших колгоспів, приїздило районне начальство, і всі гуртом перевіряли чи то тваринницькі ферми, чи то стан готовності до сівби або жнив. Ходили, оглядали коров’ячі дійки, відкривали кришки сівалок - чи не залишилося там пророщеного зерна ще з минулої сівби, -рулетками проміряли, чи рівно стоять у шерензі (або, як тоді говорилося і писалося, «на лінійці готовності») ті ж сівалки, трактори, комбайни, плуги, культиватори, борони, розпитували, як умільцям з місцевої кузні вдається робити з добитого до ручки барахла, зі старих, геть зношених вузлів і деталей «майже нові»... Ну, а тоді, звісно, збиралися в бригадній хаті й завершували це діло добрячим обідом. СКОРБОТА Колектив журналу «Перець. Весела республіка» висловлює глибоке співчуття Голові редакційної Ради журналу, письменнику-сатирику Олегу Чорногузу та редакторові відділу Ярославу Чорногузу у зв’язку зі смертю рідної людини - Лідії Степанівни Чорногуз. Вічна пам’ять цій світлій жінці - дружині і матері. Тримайтеся, ми з Вами! Одна з господинь, що відповідала за наповненість гранчаків (інша тара тоді не визнавалася), зупинилася з графином біля Івана Фотійовича: - О, а ви ж чого не п’єте? - Та спасибі, спа- сибі, я випив, - похапцем прикрив долонею редактор ледь пригублену склянку. - Е, та з вас такий і питій! - махнула рукою молодиця і довго не могла зрозуміти, чого це все районне начальство враз вибухнуло сміхом. А Іван Фотійович Петій скромно відповів: - Та вже який є... Після Петія,…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"