Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2019 №07 Сторінка 7

(Страшне перо не в гусака)
Перець 2019 №07 Сторінка 7 - Страшне перо не в гусака. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА № 7 2019 г СміхоЙІКІПЩІЯ Перчанський бібліофіл Готхольд Ефраїм ЛЕССІНГ 22 січня минуло 310 років від дня народження основоположника німецької класичної літератури. Видатний драматург, теоретик мистецтва і літературний критик писав ще і байки, тож КІНЬ НА ШАХІВНИЦІ Двоє Хлопчиків фали в шахи. їм бракувало одного Коня, вони взяли збитого Пішака і позначили його міткою. - Гей, ти куди? закричали інші Пішаки Коневі, нумо, пане, крок за кроком! Хлопчики почули цю сварку і сказали: - Мовчіть! Бо його роль така ж, як і ваша! ГУСКА Пір'я Гуски своєю білизною осоромило сніг, який щойно випав. Пишаючись цим блискучим подарунком природи, Гуска стала вважати, що вона народжена для того, щоб бути схожою на Лебедя, а не такою, як ці жанри надають повне право представити цю людину на сторінках «Перця». У Лессінга був нелегкий життєвий шлях, особливо зважаючи на те, що сучасники називали прусську державу «велетенською і суцільною гауптвахтою», а Берлін «великою казармою». Та попри те, вже у 1753-1755 роках вийшло перше шеститомне зібрання його творів. Він доклав також багато зусиль на створення першого стаціонарного національного театру, проте марно. А найвидатнішим твором, присвяченим теорії й історії мистецтва, став трактат «Лаокоон, або Про межі малярства й поезії». Хоч байки Лессінга станов- ДУБ І СВИНЯ є насправді. Вона відокремилася від табуна і, саміт- ня, гордо плавала у ставку. Напружуючи зусилля, витягувала підступно коротку шию, намагаючись зробити її довшою. Потім вона хотіла надати величавої гнучкості шиї, як у Лебедя, благородного птаха Аполлона. Та все дарма: туга шия, як не викручувалася, Лебедя з Гуски не зробила. лять інтерес радше як експеримент, аніж високохудожні твори, все ж пропонуємо Зажерлива Свиня під високим Дубом об'їдалася опалими жолудями. Не проковтнувши надкушеного жолудя, вона невситимим оком уже дивилася на інші. - Безсовісна ти тварюко! - вигукнув нарешті Дуб. - Ти поїдаєш мої плоди, але й разу не глянеш на мене вдячним поглядом. Свиня застигла на мить і рохнула у відповідь: - А чого на тебе дивитися? Якби я знала, що твої жолуді опадають заради мене, тоді подарувала б я тобі вдячний погляд. читачам…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"