Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2019 №01 Сторінка 9

Журнал Перець 2019 №01 Сторінка 9. Ф Наші незабутні одноперчани № 1 2019 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА НАЗУСТРІЧ сторіччю Від «Червоного 1922 До «ПЕРЦЯ. ПЕРЦЯ» ' 4 ' Весела республіка» ДВІЧІ ПО ДВА -Двічі по два-чотири... Двічі по три-шість... Двічі по чотири - вісім... - Ти ще довго бубонітимеш? - Борис Дмитрович зняв окуляри, заклав вальцем книжку й подивився на сина. - Нам задали таблицю множення, -Петько провів долонею по зошиту. - Треба було вдень учити! - Вдень я до басейну ходив. - Ну, гаразд, учи. - Двічі по два - чотири... Двічі по три - шість... Двічі по чотири - вісім... Двічі по п’ять - дванадцять... - Скільки, скільки? - примружив око Борис Дмитрович. - Дванадцять - злякано відповів Петько. -Ото бовдур! Ти що, написане прочитати не можеш? Двічі по п’ять - десять. Ясно? - Ясно. Двічі по два - чотири... Двічі по три - шість... Двічі по чотири - вісім... Двічі по п’ять... Борис Дмитрович нашорошився. - Дванадцять... - Знову - дванадцять? Я ж тобі щойно сказав, що не дванадцять, а десять. - А тут написано - дванадцяте... - закопилив нижню губу Петько. - Де це таке написано? - У таблиці. - Покажи! - Борис Дмитрович глянув на обкладинку. - Двічі по п’ять - дванадцять. Гм, дивно... - Ну от, а ти кажеш... - посміливішав Петько. - Завжди було десять, - не…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"