Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2019 №03 Сторінка 14

Журнал Перець 2019 №03 Сторінка 14. № 3 2019 ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛ А РЕСПУБЛІКА склеєні Олександр СТАХОВСЬКИЙ Крутив я нещодавно свій радіоприймач у ЕМ-діапазоні. Співають там багато. Послухав одних, потім інших... Аж ось десь між репом і роком наштовхуюсь на говірку хвилю. Каже диктор: «Це радіо НВ. Дізнавайтесь про нове!». Потім розпочинає програму про кіно і заводить розмову із якимось режисером чи продюсером. А називається ця серія програм, як потім з'ясувалося,«Скажені пси».3амислився. Чомужтака назва? Адже повинен бути якийсь зв'язок між назвою та змістом. От, наприклад, баскетбольний клуб у Черкасах взяв собі назву «Черкаські мавпи». Це більш-менш зрозуміло, оскільки їм треба вправно мавпоподібно стрибати, крутитися, хитрувати і маніпулювати м'ячем. Ну, хай собі черкасці будуть мавпами. Добре, що хоч не уточнили, якими ж мавпами вони є - макаками, орангутангами чи гібонами, спасибі їм... В Америці спортивні клуби традиційно беруть собі назви у подібному стилі, як-от «Торонтські хижаки», «Чиказькі бики», «Шарлотські шершні» тощо. Напевно, такі назвиська допомагають їм спортивну злість підтримувати... А у наших Черкасах - мавпи. Більш ніде нема. От несеться черкасець із стрибаючим м'ячем до кільця і, перед тим як плигонути угору, думає: «Я ж мавпа!», і ця думка його додатково й підкидає. Можна зрозуміти. А от щодо назви «скажені пси» ніяк не второпаю. Який зв'язок із мистецтвом кіно? Агресивно якось... І зовсім не в'яжеться із українською ментальністю... Скажені пси... Асоціюється з чимось лютим, нерозумним, безжальним, несамовитим, некерованим... А може, такими і є ті, хто робить сучасне кіно? Може, зараз кіно і має таким бути, адже це великий бізнес, де крутяться значні суми, отже, деякі з цих рис там будуть не зайвими? Та й глядачам вони передадуться. Згодяться їм у житті такі риси. Щоб прориватися і не відставати від прогресу... От тільки куди прорвемося? ТЕНІСНИЙ ПРЕЙСКУРАНТ Раніше виступати за збірну своєї країни вважалося за честь. Про це мріяли і прагнули до цього всі спортсмени. Зараз, схоже, інші часи. Здебільшого спортсмени мріють і прагнуть вже іншого. Відомо чого. Нещодавно закінчився один із най-престижніших тенісних турнірів світу -«Аизітаїіа орел - 2019». Дві наші молоді тенісистки - не будемо всує згадувати їх імена - досягли там неабияких результатів і отримали винагороду. Невдовзі Федерація тенісу України запросила їх обох виступити у складі збірної України у Кубку федерацій - престижному міжнародному командному змаганні у жіночому тенісі. Звісно, не безоплатно, а згідно з існуючими між Федерацією і тенісистами фінансовими умовами. «Е ні, дорогенькі, - думають собі і ' ' Думає), чортзна-де, а у топі (топ-100 - це тенісистами фінансовими умовами. наші зіркові дівчатка (або за них хтось ----- так справа не піде! Ми ж не -------- , коли ви потрапляєте у сотню кращих тенісистів світу, топ-10 - у десятку), у світовій тенісній еліті, а тут якась задрипана федерація пропонує нам оці копійки! Це ж смішно!» І побігли їхні агенти до тої задрипаної федерації, і поставили до відома, що, оскільки зірки вже в топі, стара платня за виступ у збірній перестала їх влаштовувати, і сказали: «Це несерйозно!», підкресливши при цьому - якщо федерація не схаменеться, то зірки не зболять і ракеткою махнути за свою країну. Отак! Чим воно закінчиться, подивимось... Може,хтось і схаменеться... Виникає питання - а що ж робити, щоб…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"