Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2019 №08 Сторінка 11

Перець 2019 №08 Сторінка 11. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА № 8 2019 ...Як тільки вибудовується держава, то в неї одразу ж з’являється й гімн. І є як ті, кому він одразу до душі, так і ті, хто хотів би його трішки поправити. Так було, так є і так буде завжди. Одним хочеться, щоб гімн кликав до бою. Другим, щоб гімн налаштовував на святенницький лад і навівав щемкі почуття. А третім, щоб він відповідав програмним потребам часу... А ще є такі, хто розумує: чому у держави саме такий гімн, а не якийсь інший? Чи не час його вже підредагувати чи, може, взагалі створити інший? Україна у цій історичній запрограмованості на вдосконалення власного гімну не є винятком. Серед нас є ті, хто хотів би дещо осучаснити цю похвальну оду державі. Взагалі-то у нас, українців, є два гімни. Один офіційний, а другий не офіційний. Це - «Ще не вмерла України...» і «Боже великий...». До «Боже великий...» ніхто зауваг не має. Бо звучить він, як молитва. За всіх часів і за всіх поколінь. «...Нам Україну храни» можна співати з усякого приводу. А от щодо офіційного гімну багато хто жадає професійної дискусії. Та й різночитання тексту мають істотні смислові розбіжності. Одні співають: Ще не вмерла Україна, І слава, і воля... А другі кажуть: «Так неправильно співати! Бо насправді слід співати інакше!». І співають так: Ще не вмерли України І слава, і воля... Різницю відчуваєте? І в джерелах пишеться - де як. В одних так, а в інших інак... І це породжує суперечки: і те, й друге начебто правильно. Та як все ж таки правильніше? Оте прагнення досконалості ніколи нікому спокою ще не дало. Одні вважають, що співати слід так, як написав Чубинський. І тільки так і буде правильно. А інші суперечать, що співати треба так, як це найточніше відповідає історичному моменту. Мовляв, Україна не тільки ще не вмерла, а вже й стала самостійною державою, і тому співати «Ще не вмерла Україна», як це написав у XIX столітті Чубинський, вже не можна, бо Україна вже не та... І нагадують, що повага до автора - справа добра. Але й не без того, що й Чубинського як автора колись вже поправляли, і нічого. Співає- мо ж на поправлені слова. Отож підправляти можна й далі... Здавалося б, за що сперечатися? Співаймо, як кому на душу ляже! Бо якщо підхопити пісню хором, то тієї відмінності ніхто й не почує... Зате відчути смислову метаморфозу кожному небайдужому сам Бог велів! Відмінність, погодьтеся, лише у двох літерах! У двох звуках! А різночитання їх призводить до того, що брати-українці знову ладні влаштовувати запеклі дискусії чи не у найгірших національних традиціях! Ви вже, певне, й самі відчули та здогадалися, в чім річ. Одні, в кого серце м’яке і ліричне, хочуть усе оплакувати і відчувати та переживати у мінорі. їм, як поплачуть, наче на душі розвидняється... А інші, в кого серце тверде і звитяжне, не хочуть вічно скиглити і вимагають більше мажору. У варіанті «Ще не вмерла Україна...» критики вбачають жалобні нотки, наче вже одспівують Україну. А в другому -«Ще не вмерла України...» - навпаки, наче радіють: якщо Україна жива, доки вона є, то ще не вмерли ні слава її, ні воля. А їм тут же суперечать, що це і так, і водночас не так, бо «і слава, і воля» теж мов на ладан дишуть, раз так співають... Звичайно, як глянути з одного боку, то наче мають рацію перші. А як добре проаналізувати текст, то наче праві другі. Ясна річ, що писався майбутній гімн у часи, коли Україна жила більше у спогадах, ніж у дійсності. То й слова тоді були відповідно до моменту сумні, мінорні. Тоді більше пасувало співати «Ще не вмерла Україна»... А якщо співати тепер, коли вона вже відродилася, стала самостійною державою і спинається на ноги, якщо вчиться заново ходити, то й співати слід було б «Ще не вмерли України...». Невже треба співати, немов чекаючи, коли вона от-от оддасть Богу душу? А разом з нею «і слава, і воля»?! Ота суперечка довкола…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"