Журнал Перець
ГУМОР І САТИРА

Журнал Перець 2019 №05 Сторінка 8

Журнал Перець 2019 №05 Сторінка 8. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА № 5 2019 ПРОБА ПЕРА СЮРПРИЗ БАТЬКАМ СЛАВА! Зупинивсь він біля мене Й лепече: «Марусю!..» А я йому у ВІДПОВІДЬ: «Сідайте, дідусю!» На Жіночий день Микола В березневий ранок Зготував своїй дружині Сюрприз на сніданок. А тут хильнув і утратив Весь «компас надії», Опинився мимоволі В іншої Марії. Відправила б я одразу Його до дружини, Але жаль чомусь так стало, Неначе дитини. Будеш довго пам’ятати Жіночу принаду. Лягай в ліжко і не думай Про сімейну зраду. А на друге, моя люба, Ось цей холодець. Соня рада який Коля В неї молодець! Іди, мила, юшку їсти. Смачна, щоб я жив. Ніхто й пальцем не торкався, Усе сам варив. Після цього винуватець Подався до «бурси» І закінчив на «відмінно» Кулінарні курси. Приголубила, роззула Нічного приблуду. «Не пушу, бо ще потрапиш У собачу буду. За сім років отак вперше її вшанував. Крім наїдків, зробив дещо... Ще й з цілющих трав. «Та хіба не бачиш, мила, Мовив голос кволий. Я ж твій Гриць, стрічав під лісом Новий рік в Миколи...» Врешті-решт я упізнала Патлатого Гришу, Який в селі не образив Навіть малу мишу. Весь в снігу, немов із казки. Блимає очима. Наче рак, червоний «шнобель», А в руках дубина. І затям, будь ласка, Грицю, Істину одвічну: Яких див лиш не буває У ніч новорічну!» Тепер вправно він готує і борщі, і грінки. Навчивсь врешті поважати Важку працю жінки. Загорілись в любки очі, Та враз настрій впав. Кислуватим чимсь запахло Від святкових страв. І все ж спробувала Соня Харчі і напій. Повезли мерщій в лікарню Її на «швидкій». Закохавсь Валерій Бас У Тетяну Лоботряс. Залишив рідний Бамбук Й дременув у Кременчук. Сім дітей в них нині. Слава Україні! Дня наступного із Миток Дзвонить так сміливо Герой нарису нового Хлібороб Данило: Раз набрався я наснаги і творчого злету Й написав про комбайнера Нарису газету. «Як посміли легковажно За перо ви взятись?! Як змогли в газеті з мене Отак насміятись? Де у мене те волосся Взялося до біса? Двадцять літ уже минає, Як голова лиса!» Коли вийшов твір із друку, То сказати мушу, Що найбільш такі слова Радували душу: «Він пливе своїм комбайном, Шепоче колосся. Буйний вітер над бровами Куйовдить волосся». НІЧНИЙ ПРИБЛУДА В новорічну ніч до мене Хтось тихо постукав. Відчиняю я і бачу: Якийсь дід притупав. Фестиваль…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"