Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2019 №11 Сторінка 10

Журнал Перець 2019 №11 Сторінка 10. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА N5 11 2019 ЧАСТИНА ДРУГА. ЧИТАТИ СТАККАТО Отож почнімо прямо з того місця, де перервалися у попередньому номері, у якому народний Ступа Макогонович приніс свій репортаж черговому редактору. Далі - спогади редактора. «... Читаю його пасквіль далі. А там... «...Помічаю, що серед мітингуючих багато сивих, - пише він. - Виявляється, це не випадково. Бо в глибинці на захисті здоров'я переважно тільки літні медпрацівники і залишилися. Бо молодші дезертирували. Старенькі лікарі через жебрацькі пенсії і брак молодої зміни змушені уже в геть похилому віці тягнути лямку і виконувати дану іще в молодості клятву Гіппократа і на роботі, і на мітингах. Вони наче уособлювали в собі усю вітчизняну медицину. Принаймні, первинну її ланку. А поки чекали на Самого, то одненька сивокоса, як куль- бабка, лікарка, яка вже відпрацювала понад пів віку у глибинці і навіть на спокійну старість собі не заробила, не зойкнувши і не кавкнувши, зомліла і потихеньку посунулася й сповзла зі сходів перед входом в Адміністрацію (чи то пак в Офіс) Президента додолу, так і не дочекавшись на появу Самого. Лікарі кинулися надавати їй першу допомогу. Але ліків ні в кого не було, і вони шаманили, хто як умів. І коли став зникати пульс, то вони негайно послали по ноші, щоб занести зомлілу стареньку лікарку у карету невідкладної допомоги, які завжди віддаль-ки чатують на таких заходах. Цього разу карета невідкладної допомоги була напрочуд доречна. Стареньку лікарку її молодші колеги спочатку скотили на ковдру, на якій було її понесли, як зазвичай переносять до труни мерців, а потім переклали на ноші, і двоє дебелих парамедиків разом з учасниками мітингу занесли ветерана медицини в реанімобіль, щоб дати їй, якщо там буде електрика, пару оздоровчих розрядів дефібрилятором для бадьорості. І мені чомусь подумалося, що з мітингу перед Адміністрацією (чи то пак Офісом) Президента України винесли насправді не стареньку лікарку, а в її подобі винесли з мітингу на ношах до реанімобіля усю нашу ледь живу медицину»... А на додачу іще й кладе мені на стіл фотографії. Це вже було занадто! - Хто вам дав право з одного випадку робити такі глобальні висновки?! Ототожнювати стару людину з усією медициною?! Ви що, Стефаником себе уявляєте, чи що?! - не стерпів я. - Хочете писати коротко й страшно?! А воно іще й упирається: - Бо це правда! - Ідіть ви зі своєю правдою знаєте куди?! - Куди?! - каже він і помалу суне до мене. - Туди... звідки й прийшли! - сховався я за стілець. - І принесіть мені доказ того, що ваша паралель і узагальнення, в якому ви так пафосно ототожнили якусь стару немічну лікарку, якій і так уже три чисниці до смерті, з усією вітчизняною медициною, не витвір вашої хворої уяви!…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"