Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Журнал Перець 2019 №09 Сторінка 2

Журнал Перець 2019 №09 Сторінка 2. ПЕРЕЦЬ. ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА № 9 2019 де З Но мамок неіїайдужо тою під дверима. Читаю: «Слідчий прокуратури тов. Горобець». Аж в очах зарябіло. Невже той самий Горобець, що у студентські роки жив на моєму горищі? Худе, як налигач, і синє, як баклажан. Бороду носило, щоб не видно було, яке воно засмикане. І, дивися, вицвірінькалося. Слідчий прокуратури! Скільки тих горобців через моє горище пролетіло. Інститут свій можна було б організувати. І нікого не ображав. До всіх по-людяному ставився. Господарство своє навіть довірив. Студент із сільськогосподарської академії за садом моїм дивився. Студент із зооветеринарного інституту нутрій доглядав. Філолог і математик з педагогічного сина Банька натаскували. Постійно жив у мене студент із медичного інституту. Всяке може статися. У Клави поганий синдром. Ночами схоплюється. І по деревах лазить. Сусід казав, що це у неї спадкове. Від мавпи. Жив у мене студент із інституту харчової промисловості. Майстер! З цукру гнав. З картоплі гнав. З абрикосів гнав. Казав, що навіть з каменю можна гнати. Якби тільки дріжджі відповідні знайти. Студент із інституту фізкультури жив у мене. На довгі дистанції щоранку гасав. За місто. Тренуватися. Так я йому корзину за спину приладнав. Щоб він порожняком не ганяв. Туди різний непотріб з подвір'я виносив. А назад кролям траву. Чемпіоном став. Із плавання. Стилем «кроль». А оце якось приходить. Горобець. Таке... Нижче травні тихше води. - Хазяїне, візьміть на квартиру... - Куди я тебе візьму? У хаті й так ліжок, як у госпіталі під час холери. - А я валетом із ким-небудь спатиму... - На кого ж ти вчишся?- питаю. - На прокурора. - З тебе,- кажу,- прокурор, як із козячого хвоста помело. Ти хоч скарги писати вмієш? Тут у мене сусід-кровопивця. Цілими днями на саксофоні скиглить. А в кучі моїй порося. Тільки почує саксофон, стає на перегородку і співає. Хліба не накупишся... Нутрію якось мені підсунув. За червінець. З авітаміно- ш ш о со (Р в моїй УЯВІ Леонід КУЦИЙ. м. Вінниця. ГОРОБЕЦЬ зом. Так я їй два місяці цибулю у хребет втирав. Щоб остаточно не полисіла. Потім синаша каже: «Тату, а вона ж інвалід. Вона рот розтулити не може. У неї верхній зуб за нижній заплівся». Так я взяв на квартиру студента із стоматологічного…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"