Перець
ГУМОР І САТИРА

Їжак 1946 №02 Сторінка 2

Їжак 1946 №02 Сторінка 2. ЇЖАК ТНЕ НЕРСЕНОС БАТЬКО І ДВА СИНИ ПАНКРАТЧЕНКИ. " (Казочка без жартів.) На роздоріжжі жамінь. На камені, розхристаний, з підбитим оком, сидить задуманий Пан-кратченко-батько. З розпухлого носа тече червона юшка, Стоять над ним, як два дубки, насуплені сини Панкратченки. А оддалік, над ставом, на вербі дражливе таке: Ку-ку! Ні, я вже більш не можу! очнувшись, стогне батько. Чи ж ми не Панкратченки, про яких написано й в газетах? Панкратченки! зітхає старший. Панкратченки! аж стогне менший. Рушаймо ж світ-за-очі й самі собі збудуєм хату! Рушаймо! прошептав менший. Рушаймо! гукнув старший. Підвівсь старий Панкратченко, розправив пле-чі, по травці походжає: Справимо нового міцного воза, купимо воли, накладемо сіна... Справимо-! Купимо! озвались обоє разом. Один воли поганяти буде, а другий за возом іззаду йтиме... щоб сіно не губилось... а я, по старості, полежу вже на возі... Не буду! сердито буркнув менший. Не хочу! крізь зуби процідив і старший. Що!? А як би ви хотіли? Лежати на сіні! рішуче одрубав молодший. На возі! додав уже старший. А, так! Нехай же мордують вас Панкратен-ки, нехай живцем їдять Панкратюки! А я вже якось поїду й сам. Не поїдеш! глянув з під лоба старший. Не пустимо! стискує кулаки молодший. Як?.. .То ви сучі сини проти рідного батька? хватає старшого за чуба. * Не пустимо! хапаючи батька за горло, левом реве менший. І покотились... Хмарою здіймається над шляхом пилюга... Качається з ревом, щось чорне й страшне по битій дорозі... А вгорі душиться голодною слиною: Кра-кра!!! Вже й сонце сідає, качається, зціпившись, неподатливий батько з синами... І ходить за ними з пужалном чужий, проїзжий панок.…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"