Перець
ГУМОР І САТИРА

Репях 1930 №04-05 Сторінка 9

  / Перець / Гумор та сатира / Рік 1930 / Репях / № 04-05 / Сторінка № 9
Репях 1930 №04-05 Сторінка 9. Щ - оця віточка -іяіііій тут, и.'ірізатн її! ---уп п - Один молодой письменник написав роман не дуже то добрий. Видавець погодився видати цей роман, але не хотів витрачати ще гроші на його рекламу, бо не сподівався від того великих зисків. Тоді автор рішив сам собі розрекламувати свій твір. І осв у кількох часописах появилися такі анонси: «Молодий міліонер, добре збудований, добре вихований, великий спортовець і добрий музика, спокійного харатеру, бажає одружитися й шукає знайомства з молодою дівчиною, що вповні відповідала б прикметам героїні роману «Він поборов любов». За чотири дні цілий наклад роману був випроданий. Будда казав: «Природу жінки годі збагнути, як годі передбачити шлях риби, що плаває в океані. Бережіться ж, молодці, жіночих хитрощів, бо в жінки брехня це правда, а правда брехня. Жінка перечитала це і злісно каже свому чоловікові: «От маєш... Хіба я кажу неправду, що потребую вже весняного капелюха»... Кажуть. Що неправдою в, буцім то «андру-шівці» одержують од пільсудчиків «злоті», але правдою є, що вони піль-судчикам за ці злоті вірно служать... Що неправдою є. буцім то «ікро-їди» кохають консула Л. Апчиновного та радянську владу, але правдою в, що вони кохають «зерністую їкру» іі готові за неї служити чортові... Що неправдою є, буцім то соляне повстають проти радянської влади, але правдою в, що вони від тієї вла ди тікають аж на чужину. Що неправдою є, буцім то Петру-шевич сидить на радянських хлібах, але правдою є, що радницям він зі своєю зграєю вірно служить навіть без хліба, лишень за долари. Що неправдою є, буцім то радикали знюхалися з комуністами, але правдою є, що воли нічого не роблять. Що неправдою є, буцім то «андрю-шівці» купили майже всі акції УНДЛ, але правдою є, іцо дехто з УНДА ці акції продати не відмовляється. Порадив собі. Одному супружжю, яке згрішило, при сповіді її. отець укладає за покуту, аби насипали до обуви гороху і так одбули прощу до одного з далеких соборів. В назначений день вибралися вони на прощу. По дорозі жінка нарікає від болю, стогне, а чоловік ні. Жінка питає чоловіка, як це так, що він цілком спокійно йде. а вона терпить такий біль. А від чого я мав ш…

Бібліотека | Журнал перець | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Сатира

 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"