Перець
ГУМОР І САТИРА

Перець 2024 №05 Сторінка 13

(Літературний друшляк)
Перець 2024 №05 Сторінка 13 - Літературний друшляк. Обіймаю білими копитами (Презентація книжки Миколи Білокопитова) У Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці відбувся вечір пам’яті поета, прозаїка, журналіста, члена Національних спілок письменників і журналістів України, лауреата численних літературних премій Миколи Білокопитова, якому 11 лютого виповнилося б 70 ро- II II Сергій СТРІЛЕЦЬКИЙ п п II II II * Рядки з вірша Ліни Костенко ** Тут «Заповіт» Тараса Шевченка (алебі, . а так - дрімаю Чортзна-що наснилося мені Я молодий і кучерявий, І грають бісики в очах: Наліво зиркаю й направо -О, скільки звабливих дівчат! Та попри парубочі муки, Роблю на іншому акцент: Готуюся граніт науки Загризти всмерть, бо я студент! Львів. Сімдесяті. Альма-матер. Я ще «совковий молодець», Лиш те готуюся пізнати, У чому нині - фахівець! І ось наш викладач-історик Завдання дивне нам дає: «Майбутнє - років через сорок, Хто відгадає: як там є? Скажімо, у якій державі, Без особливих перешкод, Еліти скупчились лукаві -І ліберали, й ліві, й праві... Щоб грабувати свій народ?» Ну й що тодішнім нам гадати? Є варіантів небагато: ТАКОГО бути В НАС ВОБЩЕ НЕ МОЖЕ!!! То ж, напевно, в Штатах? Або в Європі де ж іще? Та викладач ховає усміх, У пелехатій бороді: «Даю іще вам шанс на успіх -Де, щоби виграти в суді, ків, та презентація його книги «Обіймаю білими копитами!», що видана за сприянням Кушугумської територіальної громади та Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України. Книга названа словами, якими завжди вітався й прощався по телефону митець. Ведуча, голова ЗОО НСПУ Ольга Стадниченко запропонувала, аби кожен, хто виступатиме, розповів щось цікаве або смішне, пов’язане з Миколою. Його друг Пилип Юрик згадав екскурсію в музей кам’яних фігур, що на острові Хортиця. Там виставлені скіфські й половецькі кам’яні баби, гармати, жорна від вітряків тощо. Генеральний директор Національного заповідника «Хортиця» Костянтин Сушко тоді зазначив, що в інших музеях забороняють торкатися експонатів, а аби люди відчули подих тисячоліть. Тоді попросив слово Микола Біло-копитов. Люди добрі, мовив він, прошу всіх торкати кам’яні фігури лише руками! Зрозуміли? Повторюю: лише руками! А чому? запитав хтось із екскурсантів. Бо пів року тому, відповів серйозно Микола, тут провели таку ж…


 Copyright © 2021-2025 "Перець - гумор і сатира"