Перець
ГУМОР І САТИРА

Мітла 1974 №03 Сторінка 2

Мітла 1974 №03 Сторінка 2. ДАРУНОК ШЕВЧЕНКОВІ Схудлий і обдертий вкрай, пішака, без авта, Завітав у Божий рай український автор. Де ж спинитися?! Ага! Є земляк у мене .. . І мандрівника нога рушила в зелене. А в зеленому хаток міліярд із гаком. Став мандрівник у куток, зирить, неборака. І питається в людей тихо та чемненько: Може знаєте тут ви, де знайти Шевченка? Не Григорович? Тарас? Та авжеж. Другого Не було й не буде в нас кобзапя такого . .. Подзвонили в телефон, і за півхвилини Мчав небесний Фаєтон гостя з України. Ну, земляче, будь здоров привітавсь Шевченко, Як же там ворожа кров? Ллється, козаченьку? Ллється, батьку, та не та. про яку згадали, Україна-сирота V кайданах далі. Обмотав її москаль та й загнав за рати, Через те усім нам жаль нині умирати. Похмурнів Шевченка вид, стислись міцно зчби. Значить, і за сотку літ не позбчлись згуби? А я жт-мав і гадав, сподівався зміни . . . Дот'й ж бчпе та біля Неньпі-Україні? Не скажч. не анато я мій шановний батьку. Ось. ттяю вам «Кобзапя» із свого достатку . . . «Кобзапя»? Невже ппиніс? Виляння огрядне! Т Шевченко вдяг на ніс окуляри ладні. Стан читати, а топі паптом. як підскочить! ПТо ж. ви. каже. молоді, пи* пустили в очі? Чо й ч’опч а так писав? Прикро і обипяо. 'Тут- як ти вже знаєш сам. москаля я*» видно. Пкріоь «Ш’ни» та «паничі» замість »тчскя.п ччів. Не того КОЛИСЬ УЧИЦ НИЙ «Кобзар». ІТТевке КІВ. т порт. ПТО кпив 3 папя мовчазний І ХМУРИЙ, Піпєовєтське видання у куші пожбупчи. Іван Евентуальний МАНГ ТЧІГГ дп АР На .Двоє,ЦИТЛ"Ь ЙН па чи 'Тія ПНЯ? ЛІ.-ІТ Г : 7ТТП.ЯІ пь. «-''Ж 3,'ПО пян рір пТІг ПНТПРРТ 14'’ рР Т ІТ п т.-тстгтк'1 ПТ’Т'РР і’ПоН’лсоп мсп"шррі гт '7''чг'і чіл час іспиту. СГУ’’ЄПТ ВІЗПОПІВ- - Кістяк утримгр Г'ПР П’ І ОГРГ Коти б "Є було кі' тяла, м'ясо зрячу впало б ' трупо. ** ХРОНІКА Читачі української преси на ємі рації напевно звернули увагу, що в поодиноких газетах в першу черг)' в газетах націоналістичного напрямку о друковані заклики про потребу нашої акпії в справі допомога політичним в’язням в Україні. Потреба такої акції очевидна-. Вона дає не тільки нагоду пригадати собі та світові, що наша батьківщина в неволі, але мобілізує наші сили й дає модальну піддержку тим! ссім землякам, що знаходяться у відкритому чи підпільному фронті боротьби на Рідних Землях. Очевидно, не всі прізвища тих борців продістались на Захід; чимало є таких, що їх засуджено закритими судами, і про них знають хіба перелякані члени родини. Та не зважаючи на те. що окупант в жорстокий спосіб розправляється з вірними синами України, за--суджуточи їх на вищі кари ніж за таку саму пповину засуджує москалів, рух сцвотиву московській імперії росте і МОГУТНІЄ. На Захід пролістаються не тільки фаворизовані тим же Заходом твори москалів, але й продістаюп.ся…


 Copyright © 2021-2024 "Перець - гумор і сатира"