ЗМІ про перчан та "Перець" 29 Грудня 2022
Інтерв'ю Валерія Чмирьов для журналу “Фінамізах”
Що означає карикатура для вас? Що ви думаєте про карикатури?
Карикатура – це моє життя. У ЗМІ я почав публікувати карикатури з 1967 року. З 1978 року по грудень 2013 року я був карикатуристом журналу сатири та гумору України "Перець". За часів СРСР журнал виходив тиражем 2,5-3 млн. екземплярів. Через карикатуру я висловлював своє ставлення до навколишнього світу, намагався зробити людей кращими, висміюючи їхні недоліки.
Чи цінують у вашій країні ваші карикатури? Чи задоволені ви інтересом до ваших карикатур?
Карикатуру в Україні, особливо за часів СРСР, дуже любили та поважали, особливою популярністю користувався журнал "Перець". Щороку карикатуристи України 1-го квітня влаштовують виставки у Будинку Художника, Будинку Архітектора, в Одесі, Полтаві ,Харкові. З приходом до влади президента Януковича у 2010 році більшість провідних газет та журналів побоювалися публікувати гострі карикатури на політиків та існуючі проблеми в країні. Управління справами Президента Януковича, якому належало видавництво «Преса України» та журнал "Перець", ліквідувало журнал із грудня 2013 року.
Ви віддаєте перевагу малювати свої карикатури приватно чи малюєте де завгодно?
З моменту закриття журналу я публікую свої карикатури лише в Інтернеті, так як понад половина газет та журналів України мають своїх карикатуристів. Іноді газети замовляють мені карикатури, але це буває вкрай рідко.
Чи були у вас проблеми через ваші карикатури? Що трапилось?
У 80-х роках минулого століття я працював у міліції СРСР м.Києва-був детективом. Коли мої боси довідалися, що я карикатурист журналу «Перець», були цим дуже незадоволені. Відділ внутрішніх розслідувань підозрював мене, що я розкриваю секрети міліції у своїх малюнках.
Які гумористичні подібності та відмінності є між вашою країною та іншими країнами?
Як карикатурист особливих відмінностей не бачу. В Україні за президента Януковича карикатуристи дотримувалися самоцензури. На відміну від Ірану, Туреччини, Італії, Хорватії, Польщі та інших країн у нас недостатньо використовується карикатура в пресі. Гонорари дуже малі. Проводиться мало конкурсів карикатур, виставок, видаються книжки карикатур.
Як ви вважаєте, чи допомагають карикатури поєднати культурні відмінності між країнами?
Карикатура зближує народи, допомагає розуміти культурні відмінності. Карикатура стала міжнародною завдяки Інтернету.
Як ви вважаєте, чи повинен карикатурист своїм мистецтвом сприяти миру у всьому світі?
Безперечно! Карикатуристи завжди боролися за мир.
Що ви думаєте про міжнародні конкурси карикатур?
Я вітаю проведення великої кількості міжнародних конкурсів карикатури. У багатьох я намагаюся брати участь. Серед них є сумнівні конкурси, організатори яких не виконують своїх зобов'язань. Не інформують про результати, не надсилають каталоги. Жодного каталогу конкурсу Яка Беде (Польща) за 2009–20011 я не отримав.
Якби вам довелося намалювати себе з точки зору іншого карикатуриста, які жартівливі деталі ви б додали в карикатуру?
Я попросив би намалювати себе сердитим і суворим чоловіком, який у той же час розуміє та цінує тонкий, розумний, інтелектуальний гумор.
Будь ласка, напишіть свої думки та коментарі про журнал "Фенамезах" у кількох слова.
У журналі мені подобається його обсяг, розмір, верстка, подання текстів та карикатур. Колектив карикатуристів робить спроби відродити журнал «Перець», якому в цього року виповнилося б 92 роки. Якщо ми зможемо його відродити, то братимемо за зразок журналу «Фенамезах». Шкода, що не можу отримувати його в друкованому вигляді.
З повагою Валерій Чмирьов
26/07/2014