Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Лис Микита 1966 №05 Сторінка 3

/ Лис Микита / Рік 1966 / № 05 / Сторінка № 3
Лис Микита 1966 №05 Сторінка 3. На клаптику України на цій аїльній землі запахло було весною, хоч у лісі те синіли тут то там пласти енну, іде стиналось льодом Зелене озеро і міиіятіорниЙ ставок, з чоп-ннком-сиротиноіо. зануреним по війця у воду. Проте з природі відбувався пере.іім; це відчували жовтоносі верби на узліссі, що перші міняють зимові суконки на весняні, і той пухнастий, сірий зайчик, що, висунувши носа з торішнього малинникд, цікаво приглядався нам, ну, та й пан Берізка, майстер на всі руки, що пробував брати перші соняшні купелі на могутній каменюці коло пансіону "Київ**. Гарні расові зайці водяться у вас на "Союзіаці*1, показую на пухнасту тварину в малиннику. Пан Берізка відкрив лише одне, але досвідчене господарське оКо і покрутив головою: Цей не наш. Що значить не наш? Не наш, кажу, не з нашої території. То сусідський, з Ентеешівки. години дороги, коли вас нападе любовна гарячка! А "Сою-зівка" з своїми чарами, зоряним небом і тан далі має притягаючу склу не тільки для людей, але й для тварин... А ще з весною!.. В цьому .місці пап Берізка раптом припинив свої філософські роздумування, розглянувся сюди-туди, потягнув носом і скривився.- В чисте провесняне повітря Прикрим асонансом вдерлися аромати, шо нагадували нам Існування такої забавної тваринки, як сконка-. Я споглянув на пана Берізку і мої очі змінились в ддд сіпальні знаки... Так, цей наш, похитав головою майстер на всі руни на клаптику України. Пізнаю, заразу, по одеколоні ІКЕР Звідки?.. Ніколи не чував про таку оселю. Це ж і не оселя, присів пан Берізка па камені…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"