Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Зиз 1928 №17 Сторінка 8

Зиз 1928 №17 Сторінка 8. Народня справа" А щоб її хороба напала... Купив я корову тай нездала' Піду до Іцка може відкупить, Бодай на скіру облупить. Іцку купіть! став Іван прохати. Ну ну, каже Іцко а що вам дані, Бо вона вже буде здихати Беріть пятку, нехай вступиться від хати . Іцко купив. А Іван з жатю тяжкого Тільки вдарився в лепету: Бодай мене... чисто забув Про коровячу газету! Свято кооперації. Десь то другі люди, як лиш рабін їде, Чи який Генерал, всі біжать вита ги, Свята і паради роблять все сусіди, Требаж хоч крихітку й нам посвяткувати. Було свято книжки" і ощадна днина", А теперки свято йде кооперації, Кождий хаа святкує, в кого проста спина, Хто не відсвяткує, той не має рації. Бо кооперанія це є річ велика, Це загально звісна славна установа: Що наприклад зробить губа без язика, І старий кавалер без живого слова? Нині хліб без масла вже смаку немає, Автор без антазії певно захорує, А горох капусти і фасоль шукає. Все на світі нині вам кооперує! Кождий він до неї пре з усеі сили, І в о н а без нього завжди нещаслива. Щоб було приємно і щоб світ був милий, Всюди мусить бути кооператива. Лиш само собою й туг є ріжні типи, Кождий з них провадить ріжні інтереси: Йде комар до мухи, а пчола до липи, Влодзьо йде до Олі, Нусьо до Тереси, Ця продасть вам смальцю і муки нівроку, Та дає кредити, довгі і короткі, Але все те має ціль одну високу: Оборот великий, але зиск солодкий! А в однаких типах є ще й ріжні форми, Є вони в Дирекції і в Надзірній Раді, Тут обі спокійні, знають свої норми, Там одна вже другій стала на заваді! Та найзагальніший взір є муж і жінка, Муж веде рахунки, возить, доставляє, З довжником свариться, аж болить печінка, Жінка контролює, пише й споживає! Тож думаю, кождий нині поміркує, Що кооперація річ загальнолюдська, Хайже теє свято кождий відсвяткує. З Кут і Коломиї, аж до Ковля й Луцька! ЮРЛ ш. Знає таких. Задиханий хлопчина зі села вбігає до вагону, сідає на лавку і…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"