Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Комар 1948 №27 Сторінка 4

/ Комар / Рік 1948 / № 27 / Сторінка № 4
Комар 1948 №27 Сторінка 4. З КАРИКАТУР СХІДНЬОЇ зони (РгізсЬег Шіпсі, Вегііп) Тату! Чи це зрізане дерево назиму? Ні, сину! На конференційні столи!... ДО НАШИХ ЧИТАЧІВ Сьогоднішнє число Комаря по-девалюаційне, цебто на перший погляд краще, а далі таке ж саме, як було дотепер ... Переведена грошова реформа в Німеччині, вдаряючи по всій українській пресі на скитальщині, немилосердно вдарила і по Комарі , який з горя хотів в останній хвилині поповнити самогубство і потонути в чорних хвилях редакційного каламаря. Але стався припадок, який його врятував від наглої і несподіваної смерти і примусив жити. Другого дня після уневажнення старої марки почали передплатники присилати нові марки, а довж-ники старі довги. Комар розплющив очі, віддихнув і повторив за одним графоманом: Хочу жити! І, очевидно, ожив... Ожив, щоб дальше безпощадно жалити народніх трутнів і наші національно-органічні помилки. Отак вибравши життя і примінившись до загальної зміни, змінили ми сьогодні папір (о небо кращий від дотеперішнього!), частково змінили карикатури (чи вони кращі скажуть Читачі!), навіть змінили і ціну числа... (Редактора, на нещастя, не вдалось змінити, бо головою вріс в долівку!). Покищо Нашої Думки в Комарі не буде, але Комар’ і далі матиме нашу думку в оцінці прояв нашого незорганізованого життя й зорганізованої отаманщини. Починаючи наново життя, ми нічого Вам, Дорогі і Симпатичні Читачі, не обіцяємо, бо всі обіцянки впродовж історії глибоко нас розчаровували і робили нас оптимістичними песимістами. Одне тільки можемо з почуттям відповідальности заявити, що вміру кращання нашого загального положення, ста-ратисьмемо покращувати і наш журнал. При зміні гроша ми лишились без жадних фінансових засобів, але ми не лишились без наших Читачів, Симпатинів, Прихильників і... довжників. Вони всі з нами і ми з ними. Сміх це здоров’я, а здоров’я життя. Якщо Ваше життя не варте ціни числа Комаря , поверніть це число на нашу адресу. ВИДАВНИЦТВО ТАБОРОВІ ДЕМОКРАТИ Була видача хліба і я стояв у черзі І слухав, як звичайно, спліток пахучі верзії. Що Командант табору не має що курити, Що Таборова Рада забула говорити, Що в неї у таборі молочні дві корові Та п’ють з них підсметання лиш хворі дохторові, А з інших пан Секретар від Ради і порядку Теж черпає корову до власного горнятка. Найгірше, що в таборі моральність підупала, Бо знову з магазину зерниста зникла кава. Хто в таборі вкрав каву шукають в блуднім колі Панове комісарі з найвищої контролі. Говорять,…

Бібліотека | Архів | Контакт | Зиз | Карикатури | Комар | Лис Микита | Обкладинки | Про Перець | Рейтинг

 Copyright © 1922-2024 "Перець"