Журнал Перець
ВЕСЕЛА РЕСПУБЛІКА

Перченя 2000 №06 Сторінка 3

Перченя 2000 №06 Сторінка 3. Справжні герої Коли закінчився навчальний рік, нас усіх зібрала класний керівник Надія Павлівна. Перед тим, як ви всі розійдетеся чи роз’їдетеся на канікули, давайте відзначимо ваш перехід до наступного класу смачним чаєм з цукерками і пирогами. Цукерки принесла Надія Павлівна, а пироги напекли наші дівчата. Накрили на стіл, пішли в сусідню кімнату трохи потанцювати, а стіл охороняти лишилися Вадим Одарчук і Дмитро Хоменко. Коли ми прийшли, щоб сісти за стіл, то помітили, що цукерок на столі немає. Хлопчики, а де ж цукерки? запитала Надія Павлівна. Не бачили ми їх, мало не хором відповіли хлопці. Не бачили, значить їх не було, сказала Надія Павлівна і заходилася різати пироги. Ну, пирогів можна Вадиму і Дмитру не давати, сказала Іра. Це чому? спитав Вадим. Бо від великої кількості солодкого животики болітимуть, єхидно докинула Мата. А куди ж ви обгортки поділи? поцікавилась Дарина... Увесь час, поки ми пили чай, на адресу хлопців сипалися колючки. Вони, бідні, сиділи, мов у воду опущені. До пирогів не доторкнулися і чаю не пили... І раптом Оксана помітила у кутку на тумбочці під газетами кульок із... цукерками. Як виявилось, його просто не побачили, коли накривали на стіл... Ось, мої любі, як буває, сказала Надія Павлівна, через* нашу з вами забудькуватість на чесних хлопців упала підозра. Звичайно ж, дівчата вибачилися перед хлопцями. Повні…


 Copyright © 1922-2024 "Перець"